ПОКАЗНИКИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПРИ ПОВТОРНИХ АКУТРАВМАТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ В РЕАЛЬНИХ БОЙОВИХ УМОВАХ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СЛУХОВИХ ПОРУШЕНЬ

Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Козак МС, Овсяник КВ

Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»;
email: lorprof3@ukr.net

Анотація

Актуальність: Об’єктивна оцінка церебральної гемодинаміки у пацієнтів з акутравмою, отриманою в бойових умовах, є необхідною умовою для ефективного комплексного лікування сенсоневральних порушень слуху у таких хворих.

Мета роботи: вивчення кількісних та якісних показників мозкового кровообігу у військовослужбовців, які отримали повторну акутравму в реальних бойових умовах з урахуванням стану слухової функції.

Матеріали і методи: Було проаналізовано показники реоенцефалографії 75 хворих з повторною акутравмою, які були розподілені на 3 групи по 25 осіб в кожній в залежності від ступеню вираженості сенсоневральної приглухуватості: легкі, середні та тяжкі порушення слуху згідно міжнародної класифікації – 1-а, 2-а і 3-я групи, відповідно. Контролем слугували 15 здорових нормальночуючих осіб. Всього нами було проаналізовано 90 реоенцефалограм. Обстеження проводили за допомогою комп’ютерного реографа фірми “DX-системи” (Україна).

Результати дослідження та їх обговорення: За даними суб’єктивної аудіометрії у обстежених мала місце сенсоневральна приглухуватість з низхідним, часто обривчастим, типом аудіометричної кривої.

Нормальні показники стану мозкового кровообігу за даними РЕГ не реєструвалася у жодного хворого з повторною бойовою акутравмою. У обстежених хворих мали місце зміни тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку, а також зниження пульсового кровонаповнення, як у каротидній, так і у вертебрально-базилярній системах. Так, утруднення венозного відтоку мало місце у 58,42 % обстежених 1-ї групи, у 86,91 % – 2-ї, у 89,93 % – 3-ї групи. Випадки зниження тонусу: у 1-ї групі – 27,18 %, у 2-ї групі – 18,12 %, у 3-ї групі – 18,72 %. Нестійкий судинний тонус реєструвався у 39,85 % хворих 1-ї групи, у 46,35 % – 2-ї, у 49,85 % – 3-ї групи. Зниження пульсового кровонаповнення зафіксовано у 69,12 % хворих 1-ї групи, у 89,76 % – 2-ї, у 94,36 % – 3-ї групи.

Про порушення мозкового кровообігу у обстежених хворих з повторною акутравмою, особливо у вертебрально-базилярній системі, свідчили зміни кількісних показників α, дикротичного (ДКІ), діастоличного (ДСІ) і реографічного (Рі) індексів РЕГ-кривої у обох системах мозкового кровопостачання. Зниження Рі спостерігалось у хворих з повторною акутравмою всіх досліджуваних груп і підгруп, незалежно від ступеню порушення слухової функції або зниження чи підвищення тонусу мозкових судин.

Таким чином, у пацієнтів з сенсоневральними порушеннями слуху після повторних бойових акутравм мають місце значні відхилення від норми у стані мозкового кровообігу за даними РЕГ, особливо у вертебрально-базилярній системі, більш виражені при більш глибоких ураженнях слухового аналізатора.

Висновки:

1. У пацієнтів з сенсоневральними порушеннями слуху після повторних бойових акутравм мають місце суттєві відхилення від норми у стані мозкового кровообігу за даними РЕГ, більш виражені при більш глибоких ураженнях слухового аналізатора.
2. Зниження Рі мають місце у всіх обстежених хворих з повторною бойовою акутравмою, незалежно від ступеню порушення слухової функції або зниження чи підвищення тонусу мозкових судин.
3. За даними РЕГ у військовослужбовців з повторною бойовою акутравмою спостерігаються порушення мозкового кровообігу, при цьому переважають утруднення венозного відтоку, зниження пульсового кровонаповнення та тенденція до зниження тонусу, або нестійкий тонус мозкових судин. Достовірні (р<0,05) відхилення від норми у показниках ДКІ та Рі свідчать про виражені порушення мозкового кровообігу при повторній бойовій акутравмі, особливо при виражених слухових розладах.

Ключові слова: сенсоневральні порушення, церебральна гемодинаміка, акутравма, серцево-судинна система.