Островська ДА
РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ НОСОВОЇ ПОРОЖНИНИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФЕНОТИПУ ХРОНІЧНОГО РИНОСИНУСИТУ ТА ЕКСПРЕСІЇ ЕНДОПРОТЕЇНАЗ
Островська ДА
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Email: dr.ostrovskaya.d@gmail.com
Анотація
Актуальність: Станом на сьогодні хронічний риносинусит (ХРС) за типом запального процесу та ремоделюванням тканин слизової оболонки прийнято поділяти на два фенотипи – хронічний риносинусит з назальними поліпами (ХРСзНП) та хронічний риносинусит без назальних поліпів (ХРСбезНП). Матричні металопротеїнази (ММП) – це сімейство цинкзалежних ендопептидаз, які відіграють ключову роль у деградації базальних мембран і позаклітинного матриксу. При цьому ММП-7 та МMMP-9 можуть відігравати важливу роль у розвитку ХРС.
Мета: Визначити рівень цинк залежних ендопептидаз в тканинах хворих із ХРСзНП та ХРСбезНП.
Матеріали та методи: До дослідження було залучено 54 хворих, які підпадали під критерії включення в дослідження, серед них було 12 хворих контрольної групи та по 42 хворих основної групи (21 пацієнт в підгрупі А (ХРСзНП) та 21 – в підгрупі Б (ХРСбезНП)). Хворим проводилось анкетування SNOT-22, оцінка даних ендоскопії за шкалою Lund-Kennedy, оцінка КТ ПНП за шкалою Lund-Mackay та визначались рівні ферментів ММП-9 та ММП-7 в видалених під час хірургічного втручання фрагментах патологічних тканин.
Результати: Було виявлено, що для ХРСзНП є більш характерне порушення нюхової функції. При цьому обструкція поліпозними елементами нюхової щілини за даними КТ ПНП спостерігалась лише в 19,04% випадків (4 з 21 хворих).
Рівень ММП-7 для осіб контрольної групи дорівнював 8,17±5,15 мкг/мл, для підгрупи А – 23,67±11,89 мкг/мл та для підгрупи Б – 17,93±9,88 мкг/мл. При проведенні тесту Стьюдента достовірної різниці між підгрупами А та Б основної групи виявлено не було (р>0,05) (T-statistic: 1.7; p-value: 0.09). А при їх окремому порівнянні із групою контроля статистична різниця спостерігалась в кожному з випадків (р<0,05).
В противагу результатам вивчення рівнів ММП-7, при порівнянні рівня ММП-9 кожної із груп між собою за допомогою т-тесту виникала статистично достовірна різниця, р<0,05. При цьому розподіл середніх значень рівня ММП-9 для груп був таким: контрольна група – 17,49±8,81 мкг/мл, підгрупа А – 36,04±16,03 мкг/мл та підгрупа Б – 26,06±11,04 мкг/мл.
Висновки: ММП-9 та ММП-7 є ключовими ферментами, які залучаються до участі в процесі утворення поліпозної тканини або псевдокіст при різних фенотипах ХРС та впливають на тяжкість клінічного перебігу захворювання, тому ці ендопептидази можуть бути потенційними біомаркерами активності перебігу ХРС та водночас “мішенями” для нових терапевтичних засобів, які можуть їх інгібувати.
Ключові слова: хронічний риносинусит, ендопротеїнази, ММП-9, ММП-7, носова порожнина, слизова оболонка порожнини носа, назальні поліпи, псевдокісти носової порожнини.