ЕФЕКТИВНІСТЬ НАЗАЛЬНОГО ДОЗОВАНОГО СПРЕЮ МОМЕТАЗОНА ФУРОАТУ В ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ПОСТВІРУСНИМ РИНОСИНУСИТОМ НА ТЛІ ПЕРСИСТУЮЧОГО АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ З СЕНСИБІЛІЗАЦІЄЮ ДО КЛІЩІВ ХАТНЬОГО ПИЛУ

Гогунська ІВ, Заболотна ДД, Смагіна ТВ, Нестерчук ВІ

Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»;
email: amtc@kndio.kiev.ua

Анотація

Актуальність: Гострий риносинусит та алергічний риніт є широко розповсюдженими захворюваннями і потребують адекватного та ефективного лікування.  Відповідно до рекомендацій останніх настанов для лікування алергічного риніту та гострого поствірусного риносинуситу рекомендується застосування інтраназальних кортикостероїдів. Оскільки до патологічного процесу залучається один locus morbi (порожнина носа та навколоносові синуси), можна очікувати, що перебіг поствірусного риносинуситу (ПВРС) на тлі алергічного риніту та ефективність лікування пацієнтів з цією патологією може мати певні особливості.

Мета: оцінити ефективність назального спрею мометазону фуроату (назонекс) 200 мкг на добу в лікуванні пацієнтів з поствірусним риносинуситом (ПВРС) і супутнім персистуючим алергічним ринітом (ПАР) із сенсибілізацією до кліщів домашнього пилу.

Матеріали і методи: Дорослі пацієнти з поствірусним риносинуситом (ПВРС) отримували дозований назальний спрей мометазону фуроату (назонекс) 200 мкг на день протягом 15 діб. До 1-ї групи були залучені хворі на ПВРС без супутнього алергічного риніту (30 осіб). До 2-ї групи входили пацієнти з ПВРС на тлі персистуючого алергічного риніту (ПАР) з сенсибілізацією до кліщів хатнього пилу (30 осіб). Ефективність лікування оцінювали на підставі оцінки суб’єктивних та об’єктивних ознак ПВРС та ПАР, оцінки загальної вираженості симптомів ПВРС та ПАР за шкалою ВАШ та оцінки стану хворого за шкалою загального клінічного стану (CGI).

Результати і обговорення: Закладеність носа у пацієнтів 1-ї групи з супутнім ПАР була достовірно вищою на початку лікування. В обох групах дослідження спостерігався виражений та швидкий регрес клінічних проявів ПВРС, покращились показники якості життя пацієнтів. Спостерігалась тенденція до більш вираженої динаміки об’єктивних та суб’єктивних симптомів в другій групі пацієнтів, яка, однак, не була статистично достовірною. Випадки побічної дії в дослідженні були передбачуваними та характеризувались як легкого ступеню вираженості, що підтверджує сприятливий профіль безпеки назонексу в лікуванні ПВРС.

Висновки: Мометазону фуроат добре переноситься і має сприятливий профіль безпеки при лікуванні пацієнтів з поствірусним риносинуситом і супутнім персистуючим алергічним ринітом із сенсибілізацією до кліщів домашнього пилу.

Ключові слова: мометазону фуроат, поствірусний риносинусит, персистуючий алергічний риніт.