ОЦІНКА УКРАЇНОМОВНОЇ АДАПТАЦІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА OLFACTORY QUESTIONNAIRE (OQ) ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ
ПАЦІЄНТІВ З НЮХОВОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ

Пухлік СМ, Дєдикова ІВ, Євчев ФД, Титаренко ОВ

Каф. оториноларингології Одеського національного медичного університету

Email: lor@te.net.ua

Анотація

Актуальність: Розлади нюху, підтверджені даними ольфактометрії, трапляються у 48,5 % випадків серед пацієнтів, які страждають на різні захворювання носа та приносових пазух. Втрата нюху виявляється приблизно у 25 % пацієнтів із хронічними риносинуситами без поліпів і більш ніж у 80 % хворих на хронічний риносинусит з поліпами. Близько 15 % пацієнтів з алергічним ринітом страждає на дизосмію. На прикладі пандемії COVID-19 можна продемонструвати актуальність та доцільність впровадження дистанційних методик діагностики, особливо у випадках контагіозних захворювань та у віддалених від медичних закладів населених пунктах. Для вирішення цих проблем дедалі частіше використовують спеціалізовані опитувальники, застосування яких не вимагає залучення медичного персоналу та знижує коштовність діагностичних прийомів.

Мета дослідження: україномовна адаптація корейського опитувальника Olfactory Questionnaire.

Результати: Альфа-коефіцієнт Кронбаха був 0,866 у групі хворих на поліпозний риносинусит з поліпами до лікування; 0,898 у групі хворих на поліпозний риносинусит з поліпами через 3 міс після хірургічного лікування; 0,902 у групі пацієнтів з коронавірусною хворобою на початку хвороби та 0,887 у групі пацієнтів через 3 місяці після коронавірусної хвороби, що свідчить про високий рівень співпадіння в обох варіантах порівняння результатів опитування. Середній бал нюхового опитувальника для пацієнтів з хронічним риносинуситом з поліпами 21,85±12,4, для пацієнтів з коронавірусною хворобою – 18,43±11,3. При цьому у пацієнтів з незначними викривленнями носової перетинки без порушення носового дихання та пацієнтів з несиноназальними симптомами 46,68±5,18 та 49,24±4,22 відповідно. При оцінці чутливості по стандартизованої середньої реакційної здатності (SRM) ми відмітили значне поліпшення якості життя пацієнтів після лікування. Це свідчить про ефективність української версії опитувальника якості нюху. Так, SRM склав 1,748 для різниці між середніми сумарними результатами опитування груп хворих на поліпозний риносинусит з поліпами до лікування та хворих на поліпозний риносинусит з поліпами через 3 міс після хірургічного лікування і 1,654 для різниці між середніми показниками груп пацієнтів з коронавірусною хворобою на початку хвороби та пацієнтів через 3 місяці після коронавірусної хвороби відповідно.

Висновки: Українська версія нюхового опитувальника є ефективним статистичним інструментом, який можна використовувати для вивчення впливу синоназальних та несиноназальних патологій з нюховою дисфункцією на якість життя пацієнтів. Це також допомагає оцінити ефективність лікування та його вплив на показник якості життя у динаміці, дистанційно і без надлишкових економічних витрат.

Ключові слова: нюхова дисфункція, опитувальник, ольфактометрія, гострі та хронічні риносинусити, викривлення носової перетинки.