тел. +38 (044) 483-12-82

№1-2(6) 2023

Eng

DOI 10.37219/2528-8253-2023-1-30

Муса А, Дєєва ЮВ

ОБ’ЄКТИВНІ МАРКЕРИ АЛЕРГІЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ

 

Муса Ахмад
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Аспірант кафедри оториноларингології
E-mail: alsabbar@hotmail.com
ORCID ID: 0000-0003-1932-2256
Дєєва Юлія Валеріївна,
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Завідувач кафедри оториноларингології
Доктор медичних наук, професор
E-mail: deyeva@bigmir.net
ORCID ID: 0000-0003-0552-1254
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=55359076200

Анотація

Актуальність: Згідно результатів сучасних досліджень, на алергічний риніт хворіє від 10 до 40% населення. Є необхідність в ефективному об’єктивному та динамічному методі оцінки якості лікування таких пацієнтів

Мета: оцінити взаємозв’язок між рівнем еозинофільного катіонного білку (ЕКБ), показниками візуальної аналогової шкали (ВАШ), назоцитограми, скринінгу інгаляційної алергії Phadiatop та активністю захворювання у пацієнтів з алергічним ринітом.

Методи та матеріали: Було створено дві групи дослідження: основна група – 48 пацієнтів з алергічним ринітом в стані загострення, контрольна група – 41 хворий з хронічним ринітом без проявів алергії і відсутністю алергічного риніту в анамнезі. В обох групах було визначено рівень еозинофільного катіонного білку, рівень еозинофілів крові, визначено показники назоцитограми, проведено скринінг інгаляційної алергії Phadiatop, також пацієнти відзначали свій стан за ВАШ. Пацієнти з 1-ї групи дослідження склали групу самоконтролю, обстеження якої проводилось після лікування протягом 2 тижнів.

Результати: Показники рівня еозинофільного катіонного білку, рівня еозинофілів крові та слизової оболонки порожнини носа, показника скринінгу інгаляційної алергії Phadiatop у пацієнтів основної групи були статистично значимо вищі в порівнянні з показниками пацієнтів контрольної групи. Пацієнти основної групи були розподілені на 2 підгрупи. До 1-ї підгрупи увійшли всі обстежені з легкою формою алергії та показником ВАШ менше за 5 балів (отримували лікування топічним кортикостероїдом мометазоном фуроат). До 2-ї підгрупи було включено хворих з середнім та важким перебігом алергічного риніту та показником ВАШ понад 5 балів (отримували лікування топічним кортикостероїдом мометазоном фуроат в комбінації з блокатором Н1-гістамінових рецепторів цетиризину гідрохлориду). Оцінка показників через 2 тижні лікування виявила наявність сильного позитивного кореляційного зв’язку (0,796) показників динаміки еозинофільного катіонного білку та ВАШ, середнього позитивного кореляційного зв’язку (0,518) показників динаміки рівня еозинофілів крові та ВАШ, середнього позитивного кореляційного зв’язку (0,641) показників динаміки відсотку еозинофілів серед запальних клітин  за назоцитограмою та ВАШ, показник скринінгу інгаляційної алергії Phadiatop змінювався мало.

Висновки: Оцінка пацієнтами свого стану за ВАШ до та після лікування протягом двох тижнів має найвищий кореляційний зв’язок з показником еозинофільного катіонного білку і менший – з показниками рівня еозинофілів в крові та у слизовій оболонці порожнини носа за даними назоцитограми. Показник рівня скринінгу інгаляційної алергії Phadiatop мало змінюється. Ступінь наростання або зниження рівня еозинофільного катіонного білку дозволяє з високою точністю оцінити важкість загострення алергічного риніту та слідкувати за ефективністю лікування пацієнтів. Він відображає активність захворювання і може бути корисним в якості маркеру алергічного запалення.

Ключові слова: алергічний риніт, еозинофільний катіонний білок, назоцитограма, Phadiatop, візуальна аналогова шкала.

Завантажити .PDF

Література

  1. Bousquet J, Anto JM, Annesi-Maesano I, Dedeu T, Dupas E, Pépin JL, et al. POLLAR: impact of air POLLution on asthma and rhinitis; a European Institute of Innovation and Technology Health (EIT health) project. Clin Transl Allergy. 2018 Sep 17;8:36. doi: 10.1186/s13601-018-0221-z.
  2. Klimek L, Vogelberg C, Werfel T. (Hrsg.). Weißbuch Allergie in Deutschland. München: Springer Medizin Verlag; 2018. 402 s.
  3. Schmitz R, Kuhnert R, Thamm M. 12-Monats-Prävalenz von Allergien in Deutschland.Journal of Health Monitoring. 2017;2(1). doi: 10.17886/RKI-GBE-2017-011.
  4. Bousquet J, Schünemann HJ, Hellings PW, Arnavielhe S, Bachert C, Bedbrook A, et al. MACVIA clinical decision algorithm in adolescents and adults with allergic rhinitis.J Allergy Clin Immunol. 2016 Aug;138(2):367-374.e2. doi: 10.1016/j.jaci.2016.03.025.
  5. Courbis AL, Murray RB, Arnavielhe S, Caimmi D, Bedbrook A, Van Eerd M, et al. Electronic Clinical Decision Support System for allergic rhinitis management: MASK e-CDSS.Clin Exp Allergy. 2018 Dec;48(12):1640-1653. doi: 10.1111/cea.13230.
  6. Briere J-B, Bowrin K, Taieb V, Millier A, Toumi M, Coleman C. Meta-analyses using real-world data to generate clinical and epidemiological evidence: a systematic literature review of existing recommendations. Curr Med Res Opin. 2018 Dec; 34(12):2125-2130. doi: 10.1080/03007995.2018.1524751.
  7. Sherman RE, Anderson SA, Dal Pan GJ, Gray GW, Gross T, Hunter NL, et al. Real-world evidence – what is it and what can it tell us?N Engl J Med. 2016 Dec 8;375(23):2293-2297. doi: 10.1056/NEJMsb1609216.
  8. United States Department of Health and Human Services – Food and Drug Administration. Use of Real-World Evidence to Support Regulatory Decision-Making for Medical Devices. Guidance for Industry and Food and Drug Administration Staff. https://www.fda.gov/media/99447/download.
  9. Brożek JL, Bousquet J, Baena-Cagnani CE, Bonini S, Canonica GW, Casale TB, et al. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines: 2010 revision.J Allergy Clin Immunol. 2010 Sep; 126(3):466-76. doi: 10.1016/j.jaci.2010.06.047.
  10. Larenas-Linnemann D, Mayorga-Butrón JL, Sánchez-González A, Ramírez-García A, Medina-Ávalos M, Figueroa-Morales MA. [ARIA Mexico 2014. Adaptation of the Clinical Practice Guide ARIA 2010 for Mexico. Methodology ADAPTE]. Rev Alerg Mex. 2014;61 Suppl 1:S3-S116. [Article in Spanish].
  11. Roberts G, Xatzipsalti M, Borrego LM, Custovic A, Halken S, Hellings PW, et al. Paediatric rhinitis: position paper of the European Academy of Allergy and Clinical Immunology. 2013 Sep; 68(9):1102-16. doi: 10.1111/all.12235.
  12. Scadding GK. Optimal management of allergic rhinitis. Arch Dis Child. 2015 Jun;100(6):576-82. doi: 10.1136/archdischild-2014-306300.
  13. Scadding GK, Durham SR, Mirakian R, Jones NS, Leech SC, Farooque S, et al. BSACI guidelines for the management of allergic and non-allergic rhinitis.Clin Exp Allergy. 2008 Jan;38(1):19-42. doi: 10.1111/j.1365-2222.2007.02888.x.
  14. Wallace DV, Dykewicz MS, Bernstein DI, Blessing-Moore J, Cox L, Khan DA, et al. The diagnosis and management of rhinitis: an updated practice parameter.J Allergy Clin Immunol. 2008 Aug; 122(2 Suppl):S1-84. doi: 10.1016/j.jaci.2008.06.003.
  15. Konig HH, Bernert S, Angermeyer MC, Matschinger H, Martinez M, Vilagut G, et al. Comparison of population health status in six European countries: results of a representative survey using the EQ-5D questionnaire. Med Care. 2009 Feb;47(2):255-61. doi: 10.1097/MLR.0b013e318184759e.
  16. Blanc PD, Trupin L, Eisner M, Earnest G, Katz PP, Israel L, et al. The work impact of asthma and rhinitis: findings from a population-based survey. J Clin Epidemiol. 2001 Jun;54(6):610-8. doi: 10.1016/s0895-4356(00)00349-8.
  17. Shah SN, Grunwell JR, Mohammad AF, Stephenson ST, Lee GB, Vickery BP, Fitzpatrick AM. Performance of Eosinophil Cationic Protein as a Biomarker in Asthmatic Children. J Allergy Clin Immunol Pract. 2021 Jul;9(7):2761-2769.e2. doi: 10.1016/j.jaip.2021.02.053.
  18. Lee D-H, Jang J-H, Soyoon Sim, Choi Y, Park H-S. Epithelial Autoantigen-Specific IgG Antibody Enhances Eosinophil Extracellular Trap Formation in Severe Asthma. Allergy Asthma Immunol Res. 2022 Sep;14(5):479-493. doi: 10.4168/aair.2022.14.5.479.
  19. Koh GC-H, Shek LP-C, Goh DY-T, Van Bever H,  Koh DS-Q. Eosinophil cationic protein: is it useful in asthma? A systematic review. Respir Med. 2007 Apr;101(4):696-705. doi: 10.1016/j.rmed.2006.08.012.
  20. Byström J, Garcia RC, Håkansson L, Karawajczyk M, Moberg L, Soukka J, Venge P. Eosinophil cationic protein is stored in, but not produced by peripheral blood neutrophils. Clin Exp Allergy. 2002 Jul;32(7):1082-91. doi: 10.1046/j.1365-2222.2002.01408.x.
  21. Boix E, Torrent M, Sánchez D, Nogués MV. The antipathogen activities of eosinophil cationic protein. Curr Pharm Biotechnol. 2008 Jun;9(3):141-52. doi: 10.2174/138920108784567353.
  22. Torrent M, Odorizzi F, Nogués MV, Boix E. Eosinophil cationic protein aggregation: identification of an N-terminus amyloid prone region. Biomacromolecules. 2010 Aug 9;11(8):1983-90. doi: 10.1021/bm100334u.
  23. Ishibashi S, Ohashi Y, Suzuki T, Miyazaki S, Moriya T, Satomi S, Sasano H. Tumor-associated tissue eosinophilia in human esophageal squamous cell carcinoma. Anticancer Res 2006;26:1419-24.
  24. Oliveira DT, Tjioe KC, Assao A, Faustino SES, Carvalho AL, Landman G, Kowalski LP. Tissue eosinophilia and its association with tumoral invasion of oral cancer. Int J Surg Pathol. 2009 Jun; 17(3):244-9. doi: 10.1177/1066896909333778.
  25. Legrand F, Driss V, Delbeke M, Loiseau S, Hermann E, Dombrowicz D, Capron M. Human eosinophils exert TNF-alpha and granzyme A-mediated tumoricidal activity toward colon carcinoma cells. J Immunol. 2010 Dec 15;185(12): 7443-51. doi: 10.4049/jimmunol.1000446.
  26. Rosenberg HF, Domachowske JB. Eosinophils, eosinophil ribonucleases and their role in host defense against respiratory virus pathogens. J Leukoc Biol 2001;70:691-8.
  27. Garofalo R, Kimpen JI, Welliver RC, Ogra PI. Eosinophil degranulation in the respiratory tract during naturally acquired respiratory syncytial virus infection. J Pediatr. 1992 Jan;120(1):28-32. doi: 10.1016/s0022-3476(05)80592-x.
  28. Klion AD, Nutman TB. The role of eosinophils in host defense against helminth parasites. J Allergy Clin Immunol. 2004 Jan;113(1):30-7. doi: 10.1016/j.jaci.2003.10.050.