Анотація

Актуальність: Гострий риносинусит – це запальне захворювання слизової оболонки порожнини носа та навколоносових синусів, тривалість якого може досягати 12 тижнів. Щороку одна людина може хворіти на гострий вірусний риносинусит від 2 до 5 разів, при цьому частота поствірусного риносинуситу сягає значно меншої кількості – 3-4 випадки на 100 тис. населення. При цьому гострий риносинусит залишається станом, на який припадає найбільша кількість нераціональних обстежень та лікування. Незважаючи на те, що рутинне застосування рентгенологічних методів діагностики гострого риносинуситу не є рекомендованим, рентгенографія навколоносових синусів залишається одним із часто вживаних методів обстеження, хоча і не завжди має діагностичну цінність. Тому покращення діагностичної ефективності даного методу є важливим та актуальним в нинішній час.

Мета дослідження: Оцінка результатів діагностики гострого риносинуситу за даними рентгенографії навколоносових синусів з використанням створеної індивідуальної нейромережі.

Результати: Для дослідження та формування бази даних було використано 900 рентгенограм навколоносових синусів, які були розподілені на вибірки навчання, валідації та тестування, поставлена задача для нейромережі – бінарна класифікація вибірки. Було проведено оцінку точності класифікації за вищезгаданими вибірками. Так, для набору «навчання» точність оцінки рентгенограм становила 99,34%, для набору даних валідації – 97,61% та для набору тестування мережі – 92,12%, що є досить високими результатами.

Отже, застосування нейромереж в розпізнаванні нормативних та патологічних станів порожнини носа та навколоносових синусів може бути обґрунтованим.

Висновки: На підставі проведених нами досліджень до загальновживаних критеріїв оцінки рентгенограм навколоносових синусів необхідно розробити та додати нові, що дозволить створити нейромережі з точністю діагностики більше 95%. Запропонована нами нейромережа може бути використана як додатковий інструмент для покращення точності діагностики гострого риносинуситу на основі рентгенологічних зображень навколоносових синусів та може допомогти уніфікувати думки кожного окремого лікаря щодо визначення риносинуситу на рентгенограмах та потребу в призначенні додаткових необовʼязкових обстежень чи антибактеріальних засобів.

Ключові слова: гострий риносинусит, риносинусит, рентгенографія навколоносових синусів, нейромережа, CNN, convolution neural network.