Анотація

Актуальність: Частота виникнення акутравми у зв’язку з повномасштабною війною зростає, що обумовлює важливість дослідження викликаних нею слухових розладів. Суб’єктивна аудіометрія залишається найбільш доступним та достатньо інформативним методом дослідження слухової функції. Дані суб’єктивної аудіометрії у постраждалих внаслідок акутравми в зоні бойових дій мають певні особливості, які слід враховувати при діагностиці порушень слуху у даного контингенту.

Мета роботи: дати кількісну характеристику показників суб’єктивної аудіометрії у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення бойових дій з різним ступенем порушення слухової функції

Матеріали і методи: Проведено аналіз даних суб’єктивної аудіометрії 152 військовослужбовців з найбільш поширеними низхідними формами аудіометричних кривих, поділених на 3 групи з урахуванням ступеня порушення слухової функції: 1-а і 2-а група – по 65 осіб і 3-я – 22 особи. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб. Аудіометричне дослідження виконувалось у звукоізольованій камері, де рівень шумового фону не перевищував 30 дБ, за допомогою клінічного аудіометра АС-40 фірми «Interacoustics» (Данія).

Результати та їх обговорення: За даними суб’єктивної аудіометрії, найбільш виражене достовірне (P<0,01) підвищення порогів слухової чутливості відносно норми у обстежених нами бійців з акутравмою на тональній пороговій аудіометричній кривій спостерігалося у області 4, 6 та 8 кГц конвенціонального, та на усіх частотах досліджуваного високочастотного (9-16 кГц) діапазонів. Нерідко у пацієнтів спостерігався «обрив» сприйняття як в конвенціональному, так і, особливо, у розширеному діапазоні частот.

Порівняно з контролем дані тональної порогової аудіометрії конвенціонального (0,125-8 кГц) діапазону частот 1-3-ї обстежених груп виявлено достовірну відмінність в показниках порогів слуху на тони на всіх частотах конвенціонального діапазону (за виключенням частоти 0,125 кГц для 1-ї групи) та досліджуваного розширеного діапазону: 9-16 кГц. При цьому показники тональної порогової аудіометрії у осіб 3-ї групи як в конвенціональному, так і в розширеному діапазонах частот достовірно відрізнялись від таких не тільки від показників контрольної групи на всіх досліджуваних частотах, але і від значень у групах 1 та 2. В показниках тональної порогової аудіометрії між 1-ю та 2-ю групами, починаючи з 2 кГц, виявлено достовірну різницю. Так, на частоті 4 кГц показники порогів слуху для 1, 2 та 3-ї груп становили 26,72±1,89; 45,43±1,82 та 55,83±3,96 дБ, відповідно; в області 6 кГц – 38,72±2,52; 56,88±1,96 та 64,82±3,86 дБ; на частоті 8 кГц – 41,52±2,36; 55,43±2,82 та 69,82±4,32 дБ, відповідно.

 У 18,7 % випадків в обстежених нами пацієнтів 2-ї групи та 35,9% – 3-ї групи мало місце уповільнене зростання розбірливості мовного тесту при збільшенні рівня звукового тиску. У значної частини обстежених з бойовою акутравмою спостерігаються наявність дискомфорту та зниження ДП за Люшером в області 2 та особливо 4 кГц, що свідчить про ураження рецепторного відділу слухового аналізатора у таких хворих. Найбільше таких ознак спостерігалося у пацієнтів 3 досліджуваної групи. Так, в 1-й групі ознаки ураження рецепторних відділів слухового аналізатора мали місце в 46,3 % випадків, у 2 та 3-й групах – в 100 % випадків.

Таким чином, порушення на тональних аудіометричних кривих у хворих з акутравмою, отриманою в зоні проведення бойових дій, переважно мають низхідний, часто – обривчастий тип з ураженням базальної та медіобазальної частини завитки з найбільш вираженим підвищенням порогів слуху до тонів у області (4-8) кГц. Саме величина порогів слуху до тонів даної області має найбільше діагностичне і прогностичне значення при бойовій акутравмі. Також важливо враховувати показники розбірливості мови, наявність дискомфорту та значення ДП за методом Люшера, особливо на частоті 4 кГц.

Висновки: За даними суб’єктивної аудіометрії у обстежених нами бійців з акутравмою, найбільш виражене достовірне (P<0,01) відносно норми підвищення порогів слухової чутливості на тональній пороговій аудіометричній кривій спостерігалося у області 4; 6 та 8 кГц конвенціонального, та на усіх частотах досліджуваного високочастотного (9-16 кГц) діапазонів. Порушення слуху у хворих з бойовою акутравмою супроводжуються порушеннями сприйняття мовного тесту, уповільненим зростанням його розбірливості, явищами дискомфорту, відносно зниженими або низькими ДП за Люшером, особливо в області 4 кГц, що свідчить про ураження рецепторного відділу слухового аналізатора у таких хворих. Величина порогів слуху до тонів області 4-8 кГц має найбільше діагностичне і прогностичне значення при бойовій акутравмі. Також важливо враховувати показники розбірливості мови, наявність дискомфорту та значення ДП за методом Люшера, особливо на частоті 4 кГц.

Ключові слова: слуховий аналізатор, сенсоневральна приглухуватість, акутравма, суб’єктивна аудіометрія, тональна аудіометрія.