Дєдикова ІВ, Пухлік СМ, Тітаренко ОВ
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СИСТЕМНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ЗАГОСТРЕНЬ ХРОНІЧНИХ РИНОСИНУСИТІВ БЕЗ ПОЛІПІВ
НА ОЦІНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ
Дєдикова Ірина Володимирівна
Одеський національний медичний університет
Кафедра оториноларингології
Асистент кафедри
Кандидат медичних наук
E-mail: irshka@ukr.net
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5036-7690
Пухлік Сергій Михайлович
Одеський національний медичний університет
Зав. кафедрою оториноларингології, доктор медичних наук, професор.
E-mail: lor@te.net.ua
Orchid: http://orcid.org/0000-0001-7196-9642
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6506298353
Тітаренко Ольга Валентинівна
Одеський національний медичний університет
Кафедра оториноларингології
Доцент кафедри
Кандидат медичних наук
e-mail: otit3333@gmail.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-6024-0757
Анотація
Актуальність: Дослідження якості життя пацієнтів з ЛОР-патологією поряд із комплексним клініко-функціональним дослідженням дозволяє скласти повну та об’єктивну картину якості лікування захворювання. Вплив як самого захворювання так і фармакологічного лікування на фізичний та психоемоційний стан ініціює виникнення ряду проблем з соціальною адаптацією та власною оцінкою якості життя в суспільстві, а також якості оцінки результатів лікування.
Мета дослідження: вивчення впливу побічної дії системної антибактеріальної терапії у вигляді дисбіозу шлунково-кишкового тракту при лікуванні пацієнтів із загостренням хронічного риносинуситу без поліпів на оцінку якості життя до та після лікування.
Результати: При порівнянні середньої загальної суми балів до та після лікування встановлено, що на 10-у добу терапії її результати, згідно опитувальника, є вірогідно кращими (р<0,05) у групі, де вона проходила з синбіотиком, а в групі пацієнтів з лікуванням без синбіотика різниця є, але не суттєва (р>0,05). Обмеження життєдіяльності та ступінь погіршення самопочуття за конкретними оториноларингологічними критеріями (перші 12 пунктів опитувальника SNOT-22) у пацієнтів із загостренням хронічного риносинуситу без поліпів при лікуванні як з синбіотиком, так і без нього вірогідно знижується на 10-у добу терапії. При аналізі складових шкали психологічного компоненту здоров’я спостерігається погіршення фізичного та емоційного стану, обмеження соціальної активності до лікування та після лікування без використання синбіотика. У хворих контрольної групи переважали депресивний та іпохондричний синдроми, відповідно залишався поганий загальний стан здоров’я, зниження життєвої активності за рахунок майже всіх критеріїв з 13 до 22. Проте конкретні оториноларингологічні критерії симптомів загострення хронічного риносинуситу без поліпів у контрольній групі вірогідно покращувались після лікування.
Висновки: При використанні опитувальника SNOT-22 з’ясовано, що на оцінку тяжкості перебігу загострення ХРСБП та якості лікування пацієнтів із застосуванням системної антибіотикотерапії впливає такий фактор коморбідності, як дисбіоз ШКТ. Використання пробіотика в дозі 2 капсули 1 раз на добу під час їжі протягом 10 діб з першої доби прийому антибіотика в комплексі лікувальних заходів у хворих із загостренням ХРСБП підвищує якість життя пацієнтів та покращує оцінку результативності лікування в динаміці.
Ключові слова: хронічний риносинусит, коморбідний стан, опитувальник якості життя, антибіотикотерапія, синбіотик.