Анотація

Відомо, що досить часто причиною виникнення сенсоневральної приглухуватості можуть бути запалення, інтоксикації, вірусні та бактеріальні інфекції. Внаслідок пандемії COVID-19 значна кількість хворих зіткнулися з різноманітними клінічними проявами захворювання, у тому числі з ураженнями слухового аналізатора. Це актуалізує детальні дослідження стану слухового аналізатора на тлі COVID-19 і розробку оптимальних діагностичних та лікувальних алгоритмів.

Мета дослідження: оцінка стану слухової функції за даними суб’єктивної аудіометрії у розширеному діапазоні частот у хворих на COVID-19.

Матеріали і методи: Проведено аналіз даних суб’єктивної аудіометрії у 32 хворих на COVID-19, які скаржилися на погіршення слухової функції після захворювання. Обстеження проводилося за допомогою аудіометрів АС-40, («Interacoustics», Данія).

Результати та їх обговорення: При обстеженні клінічними та інструментальними методами пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 та скаржилися на погіршення слухової функції після захворювання, ми спостерігали перцептивні порушення слухової функції. Пацієнти скаржилися на шум у вухах, закладеність вух, зниження гостроти слуху, погану переносимість гучних звуків, неприємні відчуття у вухах (відчуття тиску, поколювання, тупий біль), погіршення розбірливості мови.

Більшість хворих не відмічали ознаки порушень слухової функції під час захворювання на COVID-19, а зазначали, що такі прояви мали місце згодом, після повного одужання, поступово прогресуючи. За даними суб’єктивної аудіометрії у хворих на COVID-19 з сенсоневральними порушеннями слухової функції в більшості випадків ми спостерігали пологонизхідний тип тональної аудіометричної кривої з найбільшим підвищенням порогів слуху на тони у області високих частот конвенціонального діапазоні і порушеннями у високочастотній зоні.

Аналіз даних порогів слуху на тони розширеного діапазону частот за даними суб’єктивної аудіометрії у хворих на COVID-19 з перцептивними порушеннями слухової функції показав, що у них спостерігається достовірне (р<0,01) порівняно з контролем підвищення порогів слуху до тонів усього досліджуваного діапазону. Найбільш вираженим таке підвищення було на частотах 12; 14 та 16 кГц, де значення становили 57,6±2,3; 59,2±2,4 та 61,2±2,1 дБ, відповідно.

Висновки:

1. При COVID-19 мають місце порушення слухової функції внаслідок ураження слухової системи, які в багатьох випадках на ранніх стадіях розвитку можуть бути виявлені лише за допомогою суб’єктивної аудіометрії у розширеному діапазоні частот.
2. Найбільш виражене достовірне (р<0,01) порівняно з контролем підвищення порогів слуху до тонів розширеного діапазону частот у хворих на COVID-19 зі скаргами на порушення слуху має місце на частотах 14 та 16 кГц, де значення у досліджуваних склали 57,6±2,3 та 61,2±2,1 дБ, відповідно.
3. Хворим на COVID-19, які пред’являють скарги на порушення слухової функції, доцільно проводити інструментальне аудіологічне обстеження, зокрема тональну порогову аудіометрію у розширеному діапазоні частот з метою виявлення ранніх ознак сенсоневральної приглухуватості.

Ключові слова: COVID-19, слухова функція, перцептивні порушення слуху, сенсоневральна приглухуватість, суб’єктивна аудіометрія, апоптоз  волоскових клітин.