Анотація
Актуальність: Гострий дифузний зовнішній отит (ГДЗО) є частим захворюванням і зустрічається із частотою до 10 % серед здорового населення, особливо влітку, через підвищене потовиділення та потрапляння води у вуха.
Мета: вивчити спектр патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів – збудників ГДЗО, визначити частоту їх зустрічання, щільність колонізації, а також можливу наявність асоціацій двох і більше збудників (бактерійних і грибкових) у одного пацієнта. Оцінити терапевтичну ефективність комбінованого препарату Кандибіотик у лікуванні таких хворих.
Матеріали і методи: Обстежено 35 пацієнтів (47 уражених вух) віком від 13 до 78 років (середній вік 47,5±12,2 роки) з гострим дифузним зовнішнім отитом (ГДЗО), серед яких було 10 (28,6 %) жінок і 25 (71,4 %) чоловіків. Клінічними симптомами були: закладеність вух та виділення (100 %), причому у 91,4 % хворих виділення мали неприємний запах; зниження слуху (91,4 %) та суб’єктивний шум у вусі (80,0 %); біль та дискомфорт у вусі (85,7 %); свербіж (37,1 %) та невисоку гарячку (14,3 %). Детально описано особливості отологічного обстеження, забору матеріалу та мікробіологічного дослідження для визначення усього можливого спектру бактерій-збудників ГДЗО.
Результати: Всі обстежені пацієнти отримували монотерапію Кандибіотиком. Результати досліджень показали, що через 1 міс. після початку лікування у 94,3 % пацієнтів клінічні ознаки ГДЗО зникли, повне одужання підтверджено мікробіологічно. Через 1 міс. лише у одного хворого висіяно Aspergillus flavus, але у значно меншій концентрації, ніж до лікування, а через 5 тижнів від початку лікування росту Aspergillus flavus у ЗСХ не виявлено. Ці результати вказують на ефективність досліджуваного препарату проти бактеріальних і грибкових збудників ГДЗО.
Висновки
Ключові слова: дифузний зовнішній отит, клінічна картина, мікробіологічне дослідження, кандибіотик.