Анотація

Актуальність: Хронічний риносинусит досить поширене захворювання. Захворюваність серед Європейської популяції коливається в межах 5-12%. При цьому хронічний риносинусит є одним із 10 хвороб в  США, які вимагають найбільших прямих та непрямих витрат. Даний факт зокрема пов’язаний із високою частотою рецидивів, особливо для фенотипу з назальними поліпами. Дослідження демонструють, що частка ревізійних хірургічних втручань з приводу хронічного риносинуситу з назальним поліпозом може досягати 20-50%. Це все в сукупності обумовлює необхідність в прогностичних моделях, створених на базі аналізу різних чинників, які можуть впливати на перебіг захворювання та потребу в кращому контролі за захворюванням.

Мета: Дослідити перебіг хронічного риносинуситу з назальним поліпозом у пацієнтів, що постійно проживають на території України, та оцінити фактори ризику раннього рецидиву захворювання.

Матеріали і методи: В дослідженні було проаналізовано всі випадки хронічного риносинуситу з назальним поліпозом за період з 2019 по 2024 рр. Всього з 584 історій хвороб пацієнтів було відібрано 42, які у відповідності до симптомів захворювання були розподілені на 3 групи – з контрольованим перебігом, з частково контрольованим перебігом та з неконтрольованим перебігом. Дані історій хвороб були ретроспективно зібрані з медичних електронних записів. Пошукові критерії включали вік, стать, скарги, дані огляду, шкідливі звички, алергологічний анамнез, супутні захворювання, симптоми, перебіг захворювання, анамнез щодо попередніх хірургічних втручань та загальноклінічні аналізи крові.

Результати: Найбільше пацієнтів, які звертались за хірургічною допомогою з приводу хронічного риносинуситу з назальним поліпозом (ХРСзНП), мали частково контрольований перебіг захворювання (n=24). При цьому всі групи за віковими характеристиками були подібні. Типовим проявом захворювання для частково контрольованого та неконтрольованого перебігу є двобічний поліпозний процес, який в обох групах спостерігався в 79,2% та 100% випадків відповідно. Анамнестичні дані щодо попередніх хірургічних втручань з приводу ХРС показали, що частота реоперацій в групі неконтрольованого перебігу вдвічі вища порівняно із групою часткового контролю захворювання. При оцінці коморбідних станів, супутніх захворювань та шкідливих звичок було виявлено статистично достовірну різницю між групами за критеріями алергічного риніту – найбільш розповсюджений серед групи неконтрольованого перебігу, викривлення носової перегородки, яка частіше виявлялась у пацієнтів контрольованого перебігу, що може бути обумовлено первинним скринінгом, та тютюнопаління, яке спостерігалось в групі неконтрольованого перебігу майже в усіх випадках (90,9%). Щодо КТ показників (середній бал за шкалою Lund-Mackay, середній бал за шкалою обструкції нюхової щілини та індекс РЛ/ВЩС), то всі вони були достовірно вищими в групі неконтрольованого перебігу ХРС, проте дані шкали обструкції нюхової щілини продемонстрували близькі результати в групі часткового контролю.

Висновки: Отримані дані свідчать про важливість ідентифікації факторів ризику та моніторингу хворих з ХРСзНП, для покращення стратегій хірургічного та консервативного лікування. Наразі було визначено серед різних факторів, ті які впливають на ранній рецидив захворювання в пацієнтів з неконтрольованим перебігом ХРСзНП. До них належать: тривалість захворювання більше 7,5 років, супутній алергічний риніт, тютюнопаління, середній бал за шкалою Lund-Mackay вище 15 та еозинофілія сироватки крові більше 8,4%.

Ключові слова: риносинусит, назальний поліпоз, КТ приносових пазух, алергічний риніт, FESS, ревізійна хірургія.