Анотація

Актуальність: Біологічні бар’єри відіграють важливу роль у функціонуванні організму, захищаючи його від зовнішньої бактеріальної інвазії, перешкоджаючи доступу імунокомпетентних клітин до органів, в яких не сформована імунологічна толерантність (головних мозок, кришталик ока, тканини яєчок та ін.).
Зміна структури слизової оболонки порожнини носа беззаперечно призводить до порушення її функціонування. Атрофічний риніт є хронічним патологічним процесом, який характеризується утворенням сухих кірок у носовій порожнині, що виникає внаслідок прогресуючої атрофії слизової оболонки порожнини носа.

Метою даної роботи є вивчення впливу поєднання плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP), та кверцетину на вміст маркерів оксидативного ушкодження біологічних полімерів, концентрацію сірководню та інтенсивність колагенолізу у слизовій оболонці порожнини носа за умов хронічного атрофічного риніту.

Матеріали та методи: До дослідження було включено 73 пацієнтів, яких було відібрано з урахуванням наявності або відсутності скарг на тривалі симптоми, які самостійно не усувалися: сухість, дискомфорт, утворення сухих кірок в порожнині носа, утруднення носового дихання, періодичні кровотечі з порожнини носа, прояви гіпосмії. Усі обстежені пацієнти були розподілені на 2 групи: 1-а (контрольна) група включала в себе осіб без ознак хронічного атрофічного риніту та скарг (n=20); до 2-ї групи (дослідження) (n=53) увійшли пацієнти з ознаками хронічного атрофічного риніту: періодичні носові кровотечі, утворення сухих кірок в порожнині носа, утруднення носового дихання, ознаки гіпосмії.
Пацієнтів групи дослідження було рандомізовано на 2 підгрупи: підгрупа 2А – пацієнти з ознаками ХАР, які отримували стандартне лікування згідно протоколів протягом 28 діб (n=29); підгрупа 2Б – пацієнти з ознаками ХАР, які отримували стандартне лікування згідно протоколів та додатково – PRP-терапію та перорально препарат на основі кверцетину в дозі 40 мг кверцетину 3 рази на добу протягом 28 діб (n=24).
В слизовій оболонці порожнини носа досліджували вміст вільного L-оксипроліну, концентрацію малонового діальдегіду, концентрацію сірководню (H₂S) та вміст окисно-модифікованих білків.

Результати: Застосування PRP-терапії та кверцетину у комплексі зі стандартною терапією хронічного атрофічного риніту призводить до зниження вмісту малонового діальдегіду у слизовій оболонці порожнини носа на 57,75%, вміст окисно модифікованих білків після лікування знижується на 55,05% порівняно із показниками до лікування. Концентрація вільного L-оксипроліну у слизовій оболонці порожнини носа при застосуванні PRP-терапії та кверцетину у комплексі зі стандартною терапією хронічного атрофічного риніту знижується на 53,02% порівняно з показниками до лікування. Вміст H₂S у слизовій оболонці порожнини носа знижується на 61,02% порівняно з показниками до лікування.

Висновки: Застосування PRP-терапії та кверцетину на фоні стандартної терапії хронічного атрофічного риніту посилює ефективність лікування за рахунок зменшення оксидативного ушкодження ліпідів та білків, а також знижує розпад колагену та обмежує накопичення H₂S у слизовій оболонці порожнини носа.

Ключові слова: атрофічний риніт; плазма, збагачена тромбоцитами; перекисне окиснення ліпідів; L-оксипролін; сульфід гідрогену; кверцетин.