Пухлік СМ, Тагунова ІК, Андрєєв ОВ
Хронічні дерматози зовнішнього слухового проходу: як досягти одужання або тривалої ремісії
ХРОНІЧНІ ДЕРМАТОЗИ ЗОВНІШНЬОГО СЛУХОВОГО ПРОХОДУ: ЯК ДОСЯГТИ ОДУЖАННЯ АБО ТРИВАЛОЇ РЕМІСІЇ
Пухлік СМ, Тагунова ІК, Андрєєв ОВ
Одеський національний медичний університет
Email: lor@te.net.ua
Анотація
Актуальність: Вушний дерматит – поширене захворювання шкіри, яке може вражати все вухо, включаючи мочку, вушну мушлю, зовнішній слуховий прохід і барабанну перетинку. Виникає у людей із генетичною схильністю, порушеннями в роботі імунної системи, особливостям реагування організму на рівні різних органів та систем, присутністю на шкірі дріжджового грибка, частіше вражає людей похилого віку. Терапевтичний підхід залежить від типу та області локалізації шкірних уражень, причини, що їх спричинила. Використовуються місцеві препарати, що містять комбінацію кортикостероїдів, антибіотиків та антимікотиків, які використовуються при гострій патології. При хронічних, не маніфестуючих процесах ці ліки не завжди прийнятні, тому пошук нових та ефективних лікарських засобів, які б мали протизапальну активність, без застосування антибіотиків та гормонів, можуть бути запропоновані для комплексної терапії ушних дерматитів є актуальним завданням.
Метою дослідження є поліпшення якості лікування пацієнтів з хронічним вушним дерматитом шляхом застосування природних препаратів, що мають протизапальні, стимулюючі та регенераторні властивості.
Концепція роботи: Дані, отримані в результаті обстеження, лікування та спостереження 45 пацієнтів з хронічним вушним дерматитом, які були розподілені на 2 групи: основну – 30 осіб (20 пацієнтів чоловічої статі, 10 – жіночої, середній вік становив 58 років); і контрольну – 15 осіб (10 – чоловічої статі, 5 – жіночої, середній вік – 57 років). Діагностика ґрунтувалася на даних отоскопії, дерматоскопії, бактеріологічного дослідження, загального клінічного обстеження (для виявлення супутніх захворювань), рівня IgE загального та специфічного IgE у сироватці крові. Терапію спрямовували на усунення ознак захворювання, поліпшення супутніх симптомів, особливо свербежу, та підтримку ремісії при тривалому лікуванні. Найчастіше захворювання спостерігалося у пацієнтів похилого віку чоловічої статі з високою сприйнятливістю до інфекційних уражень шкіри. На підставі даних бактеріологічного дослідження відокремлюваного з вуха, найчастіше виявляли Staphylococcus aureus, проліферацію дріжджоподібних грибів (таких як Malassezia spp., Candida albicans, Rhodotorula rubra); даних імунологічного дослідження: підвищення рівня IgE загального та специфічного до дріжджоподібних грибів у сироватці крові. Стандартно хворим на грибкові ураження шкіри з алергічними проявами призначають препарати з кортикостероїдами (КС). Однак протипоказанням до призначення топічних КС є стани, пов’язані з ризиком розвитку вторинних інфекцій внаслідок зниження місцевої резистентності – атрофічні зміни шкіри, інфекції шкіри: грибкові, бактеріальні та вірусні. Для зниження медикаментозного навантаження під час тривалого лікування та підтримки ремісії, були використані вушні краплі «Отогут сквален», які мають кислий вміст (рН дорівнює 5-6), що дуже важливо для протибактеріальної та захисної дії. В основній групі (30 хворих) після проведення курсу стандартного лікування, як підтримуючу терапію, 2 рази на тиждень, після санації слухового каналу, застосовували вушні краплі «Отогут сквален» по 4 краплі ендоаурально, проводили спостереження за станом хворих. Порівняння віддалених результатів лікування в основній та в контрольній групі протягом одного року, дозволило стверджувати, що підтримуюча терапія із застосуванням вушних крапель «Отогут сквален», знижує кількість загострень, мінімізує прояви захворювання, покращує якість шкіри слухового проходу, зменшує кількість звернень хворих із сірчано-епідермальними пробками, що значно покращує якість життя пацієнтів, дозволяє домогтися тривалої ремісії.
Висновки:
Ключові слова: зовнішній отит, дерматоз слухового проходу, топічне лікування, сквален.