№3(7) 2024

DOI 10.37219/2528-8253-2024-3-69

Шидловська ТА, Безега МІ, Кулешова ДМ
РАПТОВА СЕНСОНЕВРАЛЬНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19
Шидловська Тетяна Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
Email: lorprof3@ukr.net 
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X
Безега Михайло Іванович
Полтавський державний медичний університет
Зав. кафедри оториноларингології з офтальмологією
Кандидат медичних наук
Email: bezega_lor@ukr.net, lorbezega@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1250-1190
Кулешова Даря Миколаївна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Email: amtc@kndio.kiev.ua

Анотація

Згідно даних ВООЗ, частота раптової сенсоневральної втрати слуху зростає щороку. В останній час до причин раптової сенсоневральної приглухуватості можна віднести вірусну інфекцію COVID-19, оскільки все більше випадків зниження слуху після впливу SARS-CoV-2 описано в літературі. 

Однією з форм раптової сенсоневральної приглухуватості є гостра ішемія лабіринту внаслідок різкого зменшення кровопостачання завитки через лабіринтну артерію. Відомо, що ця артерія має дуже маленький діаметр і надзвичайно чутлива до процесів згущення крові, уповільнення кровотоку, спазму, тромбоутворення.

Мета: Вивчити частоту і клінічну картину раптової сенсоневральної приглухуватості у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19.

Матеріали і методи: Проаналізовано дані 182 обстежених пацієнтів, які перехворіли на COVID-19. Всі пацієнти були комплексно обстежені з застосуванням інструментальних методів: суб’єктивної аудіометрії, ендоскопії ЛОР-органів, реоенцефалографія (РЕГ), електроенцефалографія (ЕЕГ). За необхідності пацієнтам з порушенням слуху було проведено об’єктивні аудіометрічні обстеження – отоакустична емісія (ОАЕ), імпедансна аудіометрія, слухові викликані потенціали (СВП).

Результати та їх обговорення: Проаналізовано дані обстеження 182 пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, та мали скарги на зміни у стані сенсорних систем – порушення слуху, нюху, смаку різного ступеня враженості і тривалості в різних комбінаціях.

Серед 182 пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, зниження слуху відмічали 109 чоловік (59,8%). У більшості з цих пацієнтів за даними аудіологічного обстеження було виявлено сенсоневральну приглухуватість різного ступеню. У частини з цих пацієнтів мало місце однобічне зниження слуху або різке однобічне погіршення стану слухової функції у тих з них, які в анамнезі мали хронічну сенсоневральну приглухуватість. Серед них були і випадки раптової та гострої сенсоневральної приглухуватості.

На порушення слуху, зниження розбірливості мови, шум у вухах скаржились  109 (59,8%) обстежених пацієнтів, які перехворіли на CОVID-19. У частини хворих (64 (35,2%)) симптоми ураження слухової системи проявлялися безпосередньо під час захворювання, і крім зниження слухової функції та суб’єктивного вушного шуму у них часто спостерігалися також запальні прояви – у вигляді закладеності, болю у вухах тощо. У багатьох таких пацієнтів симптоми проходили або одразу, або через 1-3 місяці після одужання. Однак у 42 (23,1%) з них порушення слуху тривали і понад 4-6 міс.

У інших пацієнтів (53 (29,2 %)) порушення слуху виникали (або ж зауважувалися пацієнтами) вже після одужання – мали місце відтерміновані ознаки, які виникали після одужання і розвивалися поволі (переважно це були сенсоневральні розлади). Ознаки ураження слухового аналізатора виникали переважно через 1-2 місяці після одужання та навіть через 3-4 місяці потому. Зауважимо, що у 26,9 % пацієнтів (49 осіб) перцептивні порушення слухової функції були і до захворювання на COVID-19, а хвороба призвела до прогресування сенсоневральної приглухуватості. Крім зниження гостроти слуху, 35 (19,2 %) хворих також відмічали погіршення розбірливості мови, а 98 (53,8 %) – суб’єктивний шум у вухах.

Загалом, включаючи всі випадки порушень слуху – і ті, що виникали безпосередньо під час захворювання, і ті, що розвивалися згодом, порушення слуху у вигляді СНП були виявлені у 89 обстежених (48,9 % випадків). Серед цих 89 пацієнтів з сенсоневральними порушеннями слуху було 13 випадків раптової сенсоневральної приглухуватості внаслідок інфаркту лабіринту. Це складає 14,6% випадків, що, зважаючи на доволі рідкісні випадки такої патології, суттєво переважає загальний відсоток таких станів (1-5 %) серед випадків сенсоневральної приглухуватості.

Значною мірою вплив SARS-CoV-2 на слухову систему хворих реалізується через судинні механізми – насамперед порушення процесів зсідання крові, що призводить до утворення тромбів або геморагій, порушень гемодинаміки, в першу чергу – церебральної, та змін артеріального тиску. Отже, у даного контингенту пацієнтів є підґрунтя для розвитку інфаркту лабіринту, і ризик виникнення такої патології є високим.

У всіх обстежених пацієнтів з раптовим зниженням слуху після перенесеного COVID-19 було виявлено порушення мозкового кровообігу та функціонального стану ЦНС. Такий стан пацієнтів потребує комплексного лікування із застосуванням ноотропів, судинних препаратів, периферичних вазодилятаторів, заспокійливих засобів, антиоксидантів. У більшості пролікованих пацієнтів ми досягли позитивного ефекту після індивідуально підібраного комплексного медикаментозного лікування.

Висновки:

  1. Гостра сенсоневральна приглухуватість досить часто може виникати як наслідок перенесеної вірусної хвороби SARS-CoV-2.
  2. Певні прояви при COVID-19, насамперед специфічний вплив на серцево-судинну систему, як от порушення процесів зсідання крові, що призводить до ризику тромбоутворення, порушення гемодинаміки, в першу чергу – церебральної, та змін АТ створює підґрунтя для розвитку інфаркту лабіринту у даного контингенту пацієнтів.
  3. Відсоток виявлення інфаркту лабіринту при сенсоневральній приглухуватості на фоні COVID-19 є вищим, ніж у загальній кількості випадків сенсоневральних порушень слуху різної етіології.
  4. Своєчасна діагностика та комплексне лікування порушень слуху, які виникають на фоні COVID-19 допомагає досягти відновлення або покращення слухової функції, або ж зупинити прогресування сенсоневральної приглухуватості у складних випадках.

Ключові слова: сенсоневральна приглухуватість, порушення слуху, COVID-19, слухова функція, ішемія лабіринту.

Література

  1. Schreiber BE, Agrup C, Haskard DO, Luxon LM. Sudden sensorineural hearing loss. Lancet. 2010 Apr 3;375(9721):1203-11. doi: 10.1016/S0140-6736(09)62071-7.
  2. Chen X, Fu YY, Zhang TY. Role of viral infection in sudden hearing loss. J Int Med Res. 2019 Jul;47 (7):2865-2872. doi: 10.1177/0300060519847860.
  3. Chern A, Famuyide AO, Moonis G, Lalwani AK. Bilateral sudden sensorineural hearing loss and intralabyrinthine hemorrhage in a patient with COVID-19. Otol Neurotol. 2021 Jan;42(1):e10-e14. doi: 10.1097/MAO.0000000000002860.
  4. Thompson EC, Altartoor K, Vivas EX. Sudden Hearing Loss before, during, and after the Pandemic: Investigating COVID-19 Illness and Vaccine-Related Symptoms. Audiol Neurootol. 2024 Jun 15:1-9. doi: 10.1159/000539791.
  5. Hong J‐P, Lee J‐Y, Kim M‐B. A Comparative Study Using Vestibular Mapping in Sudden Sensorineural Hearing Loss With and Without Vertigo. Otolaryngol Head Neck Surg. 2023 Dec;169(6): 1573-1581. doi: 10.1002/ohn.422.
  6. Linthicum FH, Doherty J, Berliner KI. Idiopathic sudden sensorineural hearing loss: vascular or viral? Otolaryngol Head Neck Surg. 2013 Dec;149 (6):914-7. doi: 10.1177/0194599813506546.
  7. Rhman SA, Wahid AA. COVID-19 and sudden sensorineural hearing loss, a case report. Otolaryngol Case Rep. 2020 Sep:16:100198. doi: 10.1016/j.xocr.2020.100198.
  8. Shydlovska TA, Bezega MI, Medviediev VV, Shevtsova TV. [Indicators of subjective audiometry in the extended frequency range in patients with COVID-19]. Otorhinolaryngology. 2023; 5(4):64-70. doi: 10.37219/2528-8253-2023-4-64.
  9. World Health Organization. Country & Technical Guidance – Coronavirus disease (COVID-19). [Internet]. Who Naming the coronavirus disease (COVID-19) and the virus that causes. Available from: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/technical-guidance/naming-the-coronavirus-disease-(covid-2019)-and-the-virus-that-causes-it.
  10. Wu Z, McGoogan JM. Characteristics of and Important Lessons from the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak in China: Summary of a Report of 72 314 Cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA. 2020 Apr 7;323(13):1239-1242. doi: 10.1001/jama.2020.2648.