Анотація

Актуальність: металопротеїнази (ММП) є ключовими молекулами для регуляції імунної відповіді. При цьому порушення їх регуляції (синтезу) може призвести до тривалого запалення, викликаного надмірною активністю ММП. Однак і дефіцит ММП, зокрема низький рівень ММП-9, може також сприяти запаленню слизової оболонки порожнини носа та синусів, що може бути причиною розвитку хронічного риносинуситу (ХРС). Зважаючи на поширеність ХРС та потенційний звʼязок із ферментами ремоделювання тканин, ММП-9 може стати ціллю для потенційних фармакотерапевтичних впливів, для зменшення частоти рецидивів ХРС у хворих.

Мета: метою даного дослідження було визначити рівень ММП-9 в сироватці крові, оболонці кісти та поліпів, які були видалені під час проведення хірургічного втручання з приводу ХРС, а також проаналізувати частоту рецидивів ХРС у хворих після проведеного лікування.

Матеріали і методи: Всього до дослідження було включено 87 пацієнтів з діагнозом хронічний риносинусит (основна група), які були розподілені на 2 підгрупи – 1-а – ХРС з назальними поліпами (НП) (38 пацієнтів) та ХРСбезНП (з кістами верхньощелепних пазух; 49 осіб), які відповідають критеріям EPOS 2020, та 12 пацієнтів з викривленням носової перегородки (контрольна група). Всі пацієнти проходили стандартизовану передопераційну підготовку та додатково – визначення ММП-9. В процесі хірургічного лікування ХРС видалений матеріал (кісти, поліпи) фрагментувався та направлявся на патогістологічне дослідження. Частину цього матеріалу відбиралась для імуногістохімічного дослідження за методикою запропонованою Lechapt-Zalcman та інш. Статистичний аналіз проводився в IBM SPSS Statistics Version 22.

Результати: Для підгрупи з назальним поліпозом показник рівня ММП-9 плазми крові становив 315±31 нг/мл, для ХРСбезНП – 284±38 нг/мл, для групи контролю – 264±33 нг/мл. При порівнянні груп між собою за т-тестом достовірної різниці між групами не було виявлено (p>0,05). При проведенні імуногістохімічного дослідження було виявлено, що індекс відношення полів з ММП-9 був значно вищий у підгрупі з ХРСзНП та становив 40% порівняно із іншими групами. Індекс групи ХРСбезНП досягав значення 24%, а для групи контролю – 18%. В підгрупі ХРСзНП за період 5 років було 9 рецидивів, а в підгрупі ХРСбезНП – 3. Більше того, 7 із 9 ранніх рецидиви ХРСзНП спостерігались у пацієнтів, в анамнезі яких були або бронхіальна астма, або алергічний риніт.

Висновки: Значно вищий індекс ММП-9 був виявлений у підгрупі ХРСзНП, що підтверджує вищу вираженість процесів ремоделювання тканин у пацієнтів з поліпозом. Підгрупа ХРСзНП мала більше рецидивів захворювання протягом 5 років порівняно з ХРСбезНП, при цьому частіше рецидиви виникали у пацієнтів з алергічним ринітом або бронхіальною астмою. Отримані дані вказують на потенційний взаємозвʼязок між раннім рецидивуванням ХРС та високим рівнем ММП-9 в тканинах хворих, особливо у хворих із супутньою атопією в анамнезі.

Ключові слова: MMP-9, хронічний риносинусит, назальні поліпи, імуногістохімія, ремоделювання тканин.