Анотація

Вступ: Найбільш ефективним методом лікування пацієнтів з важкою втратою слуху є кохлеарна імплантація (КІ), при якій можуть зустрічатися різні нестандартні хірургічні ситуації, а також ранні або пізні ускладнення.

Мета роботи: провести аналіз ускладнень та нестандартних хірургічних ситуацій під час КІ та розробити рекомендації щодо їх уникнення.

Матеріали і методи: Проведено ретроспективний аналіз 138 історій хвороб дорослих (7) та дітей (131) з двобічною нейросенсорною втратою слуху (H90.3) та глухотою, яким в період з 2006 р. по 2021 р була виконана КІ. Встановлені імпланти фірм Medel (112) та Neurelec (26).

Отримані результати: Після операції КІ було 9 пацієнтів з «малими» ускладненнями, які були успішно проліковані за традиційними методиками. Також відмічено 4 випадки «великих» ускладнень: у дитини 4 років спостерігалась відмова роботи пристрою внаслідок травми та пошкодження референтного електрода, в трьох випадках у пацієнтів після менінгіту прогресувала облітерація завитки, що призводило до погіршення слуху. Складнощі під час операції виникли у 3 пацієнтів, які мали супутню патологію (перенесений раніше менінгіт, хронічний отит).

Висновки: Кохлеарна імплантація зазвичай є безпечним та ефективним методом лікування важкої втрати слуху, але існують потенційні ускладнення, про які повинні знати як лікарі, так і пацієнти. Ці ускладнення можуть виникати під час операції або в післяопераційному періоді і проявляються від незначних змін, таких як розходження швів, шум у вухах, запаморочення, до більш серйозних проблем – відмова пристрою, облітерація завитки або навіть пошкодження лицьового нерва. Для зменшення вірогідності виникнення ускладнень необхідно чітке дотримання існуючих протоколів предопераційного обстеження пацієнта, особливо у пацієнтів з супутньою патологією.

Ключові слова: Кохлеарна імплантація, ускладнення, облітерація завитки.