Бондарчук ОД, Мельников ОФ, Тимченко МД, Дідик НД
ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМІВ ДІЇ ОСТЕОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ IN VITRO
НА МОНОНУКЛЕАРИ КРОВІ ХВОРИХ ІЗ ТРАВМАМИ ЛОБНОЇ КІСТКИ
Анотація
Актуальність: Патогенетичне лікування травм голови повинні базуватися з врахуванням розвитку посттравматичної хвороби, в тому числі і ролі імунних реакцій в процесах регенерації кісткового матриксу. Репарація структур кісток залежить від активуючих стимулів з боку клітин імунної системи. На сьогодні є дослідження про значення вітаміну D в метаболічних процесах в мезенхімальній тканині, які впливають на формування кісткового матриксу і загальну мінералізацію кісток, також препарат остеогенон, основою якого є осеїно-гідроксиапатитові сполуки, які стимулюють локальні регулятори ремоделювання кісткової тканини та кальцієво-фосфорного обміну. Враховуючи ці дані, доцільним буде визначити вплив препаратів на процеси регенерації кісткової тканини у хворих з травмами лобної кістки.
Мета: визначити вплив різних препаратів, що застосовуються при лікуванні фронтальних травм черепа, на патофізіологічні механізми запалення (інтерлейкін-1β, інтерлейкін-10, γ-інтерферон), стабілізацію мембран клітин, рівень регенераторних цитокінів.
Матеріали і методи: Авторами проведено імунологічні дослідження з визначення цитокінових факторів запалення та регенерації у 29 хворих з травмою лобової кістки (ТЛК) під дією різних остеотропних препаратів: синтекістка (СК), остеогенон (ОГ) та вітамін D3 (водорозчинна форма – аквадетрім), як окремо, так і в комбінаціях між собою. Дослідження проводились в експерименті in vitro в середовищі Rpmi-1640 («Серва», Німеччина) з мононуклеарами крові від хворих. γ-інтерферон), протизапальний фактор регенерації (трансформуючий фактор росту-TGF-1β). В умовах експерименту на культурах перитонеальних тканинних базофілів досліджували мембранопротективні властивості зазначених вище остеотропних препаратів в умовах використання як ушкоджуючого фактора протамін-сульфату.
Результати та обговорення: встановлено, що у хворих з травмами лобної пазухи остеогенон та аквадетрим (віт. D3) позитивно впливають на продукцію цитокінів мононуклеарами крові хворих з ТЛК: знижують рівень продукції in vitro прозапальних та підвищують продукцію протизапальних цитокінів, особливо при спільному застосуванні. Протамін сульфат (лібератор) був здатний руйнувати 61% тканинних базофілів, СК та остеогенон знижували цей відсоток, але не достовірно. Достовірні дані отримані при дії вітаміну, та комбінацій СК + вітамін і остеогенон + вітамін (р=0,01). Застосування загального міксту зі всіх препаратів не відміняло ефекту ліберації тканинних базофілів. Можна припустити, що головним мембранопротектором виступає вітамін D3 у вигляді водорозчинної форми – аквадетриму, яка має різні напрямки патофізіологічного впливу на механізми запалення та регенерації.
Висновки: Ростовий чинник краще стимулювався при застосуванні міксту зі всіх препаратів (~1,7 мкг/мл) в комбінації з вітаміном D3. Мембранопротективні властивості були краще виражені при дії вітаміну D3 та комбінацій синтекістка + вітамін D3 і остеогенон + вітамін D3. Найбільш ефективними в активації імунокомпетентних клітин крові були комбінації остеотропних препаратів, які знижували рівень прозапального цитокіну та підвищували вміст в культуральній рідині протизапального інтерлейкіну-10.
Ключові слова: остеогенон, вітаміну D3, фронто-базальної травма, мононуклеари, інтерлейкин 10, γ-інтерферон, інтерлейкін-4, трансформуючий фактор росту TGF-1β.