Анотація

При гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) в патологічний процес залучається слизова оболонка порожнини носа і приносових пазух – розвивається гострий риносинусит (ГРС). ГРС – захворювання з відносно доброякісним перебігом і тенденцією до самоодужання (self-limited disease), але можливі серйозні ускладнення, що призводять до небезпечних для життя ситуацій і навіть смерті. З ГРС у практичній діяльності стикаються лікарі різних спеціальностей, але найчастіше – це отоларингологи, педіатри та лікарі загальної практики. Захворювання є однією з найпоширеніших причин необґрунтованого призначення антибіотиків. Європейський погоджувальний документ щодо лікування риносинуситу та поліпозу носа (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps – EPOS) витримав уже кілька редакцій, кожна з яких доповнює попередню. Останню редакцію опубліковано у лютому 2020 р., і основна його мета – надання оновлених рекомендацій з менеджменту гострого та хронічного синуситу, що ґрунтуються на доказах. У цій статті проаналізовано відмінності щодо менеджменту гострого риносинуситу між EPOS 2020 та минулими редакціями документу.

Ключові слова: ЛОР органи, респіраторні інфекції, риносинусит, лікування.