Дєєва ЮВ
УСКЛАДНЕННЯ РИНОСИНУСИТІВ. СТУПЕНЕВА ТЕРАПІЯ
Анотація
Вступ: Гострий риносинусит є одним із найпоширеніших станів, з яким на первинному прийомі зустрічаються низка спеціалістів – сімейні лікарі, педіатри, терапевти, отоларингологи. Однак, незважаючи на доступність різноманітних зарубіжних клінічних настанов, зокрема EPOS 2020, нераціональна антибіотикотерапія при даній патології є серйозною проблемою. Водночас частота ускладнень риносинуситів в загальній кількості патології особливих змін не зазнала. В статті обговорюються зарубіжні гайдлайни лікування гострих бактеріальних риносинуситів, їх ускладнень, а також наведено приклад клінічного випадку ускладнення риносинуситу.
Мета: Провести огляд наявних сучасних матеріалів, присвячених проблемі гострого бактеріального риносинуситу, ускладнень риносинуситів та особливостей антибіотикотерапії цих станів.
Обговорення та висновки: Рання діагностика та стандартизоване лікування гострого бактеріального риносинуситу може зменшувати ризик виникнення ускладнень. Незважаючи на останні настанови та рекомендації, призначення антибактеріальних засобів для лікування гострого бактеріального риносинуситу залишається рішенням кожного окремого лікаря. При цьому, обираючи засіб етіотропної терапії, необхідно дотримуватись “ступеневого підходу”, де антибіотиками першої лінії є пеніцилінова група, другої лінії – цефалоспорини, фторхінолони (Мофлакса), макроліди. При появі ускладнень риносинуситів необхідна потужна медикаментозна терапія, яка включає низку засобів для парентерального введення. Антибіотикотерапія ускладнень риносинуситів вимагає призначення декількох засобів одночасно, одним з яких доречно застосовувати респіраторні фторхінолони – моксифлоксацин.
Ключові слова: гострий риносинусит, антибіотикотерапія, ускладнення, фторхінолони.