Анотація

Метою дослідження є розробка та вдосконалення доступних, найбільш ефективних та безпечних методик діагностики шило-під’язикового синдрому, диференційної діагностики, в даному випадку з патологією скронево-нижньощелепного суглобу, терапії хворих з шило-під’язиковим синдромом та комбінацією його з іншими захворюваннями враховуючи можливий вплив подовженого шилоподібного відростка скроневої кістки на прилеглі структури.

Матеріали та методи: Обстежено та проліковано 230 хворих. Для оцінки якості консервативної терапії використовувалась шкала зменшення симптоматики в балах від 5 до 0, де 5 – відсутність ефекту, 0 – повної відсутність симптоматики. Хворі самі визначали досягнення ефекту терапії вибором певного балу.

Результати: З 230 хворих успіх лікування в 0 балів (відсутність скарг) оцінили 106 осіб (46%), у 1 бал – 70 (30,4%), у 2-3 бали – 38 (16,5%), у 4-5 балів – 16 пацієнтів (7,0%), тобто значущого ефекту від лікування не було досягнуто. Усім, хто результат лікування оцінював в 4-5 балів, пропонувався хірургічний метод лікування – резекція шилоподібного відростка з відповідного боку.

При блокаді в область верхівки шилоподібного відростка симптоматика, характерна для шило-під’язикового синдрому, зникає або значно зменшується.

При відсутності ефекту від блокади в ділянку шилоподібного відростка або при незначному ефекті застосовувалась блокада в ділянку скронево-нижньощелепного суглоба. При зникненні чи вираженому зменшенні симптоматики вважали, що причиною страждання хворих є патологія скронево-нижньощелепного суглоба. Такі хворі потребували консультації та лікування у стоматолога.

При проведеному нами дослідженні були випадки, коли блокада в ділянку шилоподібного відростка і в ділянку суглоба нижньої щелепи давала значне зменшення больових відчуттів у пацієнта. У цих випадках спостерігалася комбінація двох патологічних станів. Після консультації стоматолога цим хворим було виконано операцію резекції шиловидного відростка з відповідного боку. Надалі ці хворі продовжили лікування у стоматолога.

Висновки

Для визначення превалюючої симптоматики шило-під’язикового синдрому та патології скронево-нижньощелепного суглобу, яка має подібну симптоматику велике значення має вірна інтерпретація даних КТ дослідження та зменшення больової симптоматики при виконанні блокад в область шилоподібного відростка скроневої кістки та в область скронево-нижньощелепного суглобу.

Вибір методики консервативного та хірургічного лікування залежить від превалюючої симптоматики того чи іншого захворювання для кожного хворого індивідуально.

Ключові слова: подовження шилоподібного відростка, судинно-нервовий пучок, біль у горлі, патофізіологічні механізми болю, скронево-нижньощелепний суглоб.