Анотація

Актуальність: складно уявити більш важкий клінічний шлях пацієнта який вважає, що в нього стороннє тіло горла чи шиї. Місяцями лікар оториноларинголог зайнятий консультаціями та дослідженнями хворого, починаючи із своєї спеціалізації і закінчуючи клінічними психологами, а іноді і гірше. Саме такі випадки у практиці медичного персоналу можуть приводити до лікарських помилок як у бік необґрунтованих діагностичних методик (не завжди безпечних) і зайвих хірургічних втручань ревізійного характеру, так і у бік безтурботного ставлення до пацієнтів з первинно не виявленим, але присутнім стороннім тілом. У зв’язку з вищенаведеним приводимо власне спостереження ускладненого стороннього тіла гортано-глотки.

Мета дослідження: оптимізувати вчасний та безпечний діагностичний шлях пацієнта з первинно не виявленим стороннім тілом гортанної частини глотки для зменшення ризику ускладнень.

Результати: ознаками недостатньої лікарської уваги до даного пацієнта є: 1) обґрунтовано наполегливі конкретні та чіткі скарги пацієнта; 2) виражена гіпертермія з перших годин захворювання; 3) відсутність вказівки на пальпацію шиї до проведення КТ з контрастуванням. Фактори які призупинили діагностичний пошук на початку захворювання такі: 1) відсутність стороннього тіла у просвіті гортанної частини глотки та у її стінці під час неодноразових оглядів цієї зони декількома лікарями; 2) відсутність набряку та запалення відповідного грушеподібного синусу на 11-у добу захворювання під час фіброскопії.

Висновки: КТ с контрастуванням при сторонніх тілах гортанної частини глотки є так званим «золотим стандартом» у діагностиці описаних станів, але повинен своєчасно використовуватись для вирішення питань тактики та стратегії хірургічного лікування, а не замість інших, більш простих у виконанні і більш безпечних методів діагностики.

Ключові слова: стороннє тіло, гортанна частина глотки, комп’ютерна томограма, флегмона шиї.