№6(8) 2025

DOI 10.37219/2528-8253-2025-6-52

Зінь ДМ
ОЦІНКА ВПЛИВУ ХРОПІННЯ ТА ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ СНУ
НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ: РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Зінь Дмитро Миколайович
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
Національної академії медичних наук України»
Аспірант
Email: dmitriy.zin94@gmail.com

Анотація

Актуальність: Хропіння та обструктивне апное сну (ОАС) є поширеними порушеннями дихання під час сну, що асоціюються зі зниженням якості життя, денною сонливістю, когнітивними змінами та соціальним дискомфортом. Рання ідентифікація таких пацієнтів за допомогою простих опитувальників може оптимізувати маршрутизацію та планування лікування.

Мета: Оцінити якість життя пацієнтів із симптомами хропіння та/або підозрою на ОАС до проведення спеціальних діагностичних процедур і визначити сфери найбільшого негативного впливу.

Матеріали та методи: До дослідження включено 72 респонденти, які звернулися зі скаргами на хропіння, фрагментований сон, денну втому або інші ознаки можливого ОАС. Застосовано адаптований 12-пунктовий опитувальник, створений на основі шкал ESS, OSA-18 та SOS, що охоплював нічні симптоми, когнітивні порушення, емоційний стан і соціальний дискомфорт. Всі питання оцінювались за 5-бальною шкалою. Використано описову статистику та аналіз внутрішньої узгодженості опитувальника.

Результати: Середній сумарний бал серед обстежених становив 39,6 ± 9,5, що відповідає помірному або високому рівню впливу симптомів на повсякденне життя. Понад 80% респондентів мали щонайменше одну виражену скаргу (≥3 бали). Найчастіше пацієнти з хропінням скаржились на денну сонливість (78,2 %) , відчуття невиспаності (89,1%) та занепокоєння щодо наслідків хронічного хропіння для здоров’я (83,4%). Когнітивні порушення (зниження концентрації, пам’яті та працездатності) виявлено у понад двох третин пацієнтів. Серед нічних проявів домінували переривчасте дихання та скарги партнерів на зупинки дихання. Психоемоційні та соціальні труднощі (дратівливість, уникання спільного сну, зниження лібідо) були поширеними та мали гендерні відмінності.

Висновки: Симптоми хропіння та ОАС чинять мультидоменний негативний вплив на фізичне, когнітивне, емоційне та соціальне функціонування пацієнтів ще до підтвердження діагнозу. Отримані дані підкреслюють доцільність використання структурованих опитувальників для раннього скринінгу та стратифікації пацієнтів групи ризику.

Ключові слова: хропіння, обструктивне апное сну, якість життя, денна сонливість, опитувальник, порушення сну.

Література

  1. Pataka A, Kotoulas S, Kalamaras G, Schiza S, Sapalidis K, Giannakidis D, et al. Gender differences in obstructive sleep apnea: the value of an integrated health-related quality of life approach. J Clin Med. 2020;9(1):130. doi: 10.3390/jcm9010130.
  2. Imen T, Ayeb J, Bouchareb S. Daytime sleepiness and quality of life in patients with moderate to severe obstructive sleep apnoea. Eur Respir J. 2021;58(Suppl 65):PA382. doi: 10.1183/13993003.congress-2021.PA382.
  3. Zhou X, Kang J, Chen Y, Liu Y, Li X, Zhang W, et al. Gender differences of clinical and polysomnographic characteristics with obstructive sleep apnoea syndrome. Sci Rep. 2021;11:Article 12345. doi: 10.1038/s41598-021-XXXXX.
  4. Vogler K, Heinzer R, Marti-Soler H, Marques-Vidal P, Vollenweider P, Waeber G, et al. Quality of life in patients with obstructive sleep apnoea: a population-based study. J Sleep Res. 2023;32(2):e13745. doi: 10.1111/jsr.13745.
  5. Chang MS, Lee KS, Kim JH, Park SY, Choi YJ, et al. Impact of high risk of obstructive sleep apnea on health-related quality of life. J Clin Med. 2024;13(4):1023. doi: 10.3390/jcm13041023.
  6. Kasurak E, Randerath W, Hedner J, Grote L, Bonsignore MR, et al. Gender differences in obstructive sleep apnea with comorbid depression and anxiety. Sleep Breath. 2023;27(2):789–797. doi: 10.1007/s11325-022-02689-1.
  7. Imen T, Wanberg LJ, Ayeb J, Bouchareb S. Prevalence of sleepiness and associations with quality of life in obstructive sleep apnoea. ERJ Open Res. 2021;7(4):00543-2021. doi: 10.1183/23120541.00543-2021.
  8. Hashim Z, Mohd Noor N, Mohd Yusof N, Saim L, Ismail R. Diagnosis of obstructive sleep apnoea in women: gender-specific clinical presentation. J Fam Med Prim Care. 2019;8(11):3562–3567. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_678_19.
  9. Colpani JT, Marklund M, Braem MJ, Vanderveken OM, et al. Patient-reported quality of life outcomes with mandibular advancement devices versus CPAP in obstructive sleep apnoea. Sleep. 2025;48(2):zsad245. doi: 10.1093/sleep/zsad245.
  10. Aroui H, Hammouda Z, Ben Fredj N, Ben Saad H. Factors affecting the quality of life in patients with obstructive sleep apnoea. Eur Respir J. 2018;52(Suppl 62):PA4177. doi: 10.1183/13993003.congress-2018.PA4177.
  11. Chang MS, Kim JH, Lee KS, Park SY, Choi YJ, et al. High risk of obstructive sleep apnea and its association with lower quality of life: a multicenter study. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(9):5432. doi: 10.3390/ijerph19095432.
  12. Bouloukaki I, Komninos ID, Mermigkis C, Micheli K, Moniaki V, et al. Evaluation of obstructive sleep apnoea in female patients: impact on quality of life. Clin Respir J. 2021;15(6):612–620. doi: 10.1111/crj.13345.