Анотація

Актуальність: Хронічний риносинусит (ХРС) – це тривалий запальний стан, який несе серйозні фінансові та суспільні наслідки, що знайшло своє відображення в багатьох статтях та клінічних настановах. Незважаючи на досить великий арсенал можливого лікування ХРС, його етіотропної терапії досі не існує, як і не існує єдиної теорії патогенезу захворювання. Останні теорії виникнення захворювання наведено в EPOS 2020, де також зазначено можливі фактори ризику – алергія, бронхіальна астма та інші захворювання нижніх дихальних шляхів, непереносимість нестероїдних протизапальних препаратів, гіпогамаглобулінемія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, анатомічні особливості, інфекційні агенти, мукоциліарна недостатність, тютюнопаління, синдром обструктивного апное сну, вітамін Д, метаболічний синдром. Серед них найменш дослідженим фактором є анатомічний, оскільки все ще не має достовірних даних, які характеризують частоту уражень приносових синусів при ХРС та його видах, складність анатомічної будови, яка може впливати на захворюваність, та взаємозвʼязок внутрішньоносових структур з вірогідністю розвитку ХРС або тяжкістю його стану. Більш детальне уявлення про анатомічні особливості хворих із ХРС, їх порівняльні характеристики між ХРСізНП та ХРСбезНП може бути одним із важливих чинників, які можуть впливати на ведення пацієнта.

Мета: Провести аналіз даних компʼютерної томографії носової порожнини та приносових синусів у хворих з хронічним риносинуситом та без хронічного риносинуситу.

Матеріали та методи: До ретроспективного дослідження було включено 411 знімків КТ ПНП пацієнтів, яким проводили дане дослідження у якості передопераційної підготовки з 2020 по 2022 рр. За даними КТ та встановленими діагнозами пацієнтів було розподілено на групи: група 1 – пацієнти із ХРСізНП, група 2 – пацієнти із ХРСбезНП та група 3 (контроль, з наявністю викривлень носової переділки) – без ХРС. Кожне КТ зображення оцінювалось за низкою показників. Статистичні розрахунки проводились в програмному забезпеченні MS Office 365. Для оцінки парних змінних використовувався парний Т-тест, для оцінки незалежних змінних застосовано не парний Т-тест. Для оцінки кореляції був застосований дослід Спірмена. Значення P <0,05 вважалися значущими.

Результати: За отриманими даними шкали Ланд Маккей найбільший середній бал спостерігався в Групі 1 – 12,95±6,84. В Групі 2 середній бал становив 3,17±2,12, в Групі 3 середній бал був близьким до нульового значення – 0,3±0,74, різниця між групами була значима, P<0,05. При визначенні індексу РЛ/ВЩС в Групі 1 він був >1 у 137 осіб (87,8%), в Групі 2 – у 24 (32,4%).

За оцінкою шкали APPS було виявлено, що Група 1 (ХРСізПН) має значно вищий середній бал, а Група 2 (ХРСбезНП) має подібні результати із Групою 3 (Контроль). Так, Група 1 мала 13,0±2,98 балів; Група 2 – 10,41±2,64; Група 3 – 9,9±2,35 (P<0,05). При визначенні кореляції між показниками шкали Ланд Макке та шкали APPS, достовірна значущість не наставала, Р>0,05.

Висновки: За результатами дослідження було виявлено, що при ХРСізНП середній бал за шкалою Ланд Маккей був достовірно вищий порівняно із ХРСбезНП, що пояснюється поступовим дифузним розповсюдження захворювання. При визначенні впливу типу лобного каналу до вираженості рентгенологічних змін в лобних пазухах при ХРСізНП виявилось, що тип розташування анатомічних утворів лобної кишені не впливає на розповсюдженість поліпозних змін слизової оболонки за даними КТ ПНП. Також не було виявлено залежність будови нижньої стінки верхньощелепного синусу і наявністю будь-якого із видів ХРС. Анатомічні деформації носової переділки спостерігались в 378 із 384 випадках. Тому потенційний вплив на виникнення хронічних захворювань носа при наявності даного типу порушення архітектоніки носа залишається дискутабельним. При оцінці пневматизації носової порожнини та приносових синусів за шкалою APPS було виявлено, що при ХРСізНП пневматизація достовірно вища, ніж при ХРСбезНП. В свою чергу статистичної різниці між ХРСбезНП та контрольною групою (група 3) не було виявлено. Таким чином, більша пневматизація може бути повʼязана із вищим ризиком виникнення ХРСізНП.

Ключові слова: анатомія, носова порожнина, КТ, хронічний риносинусит, шкала APPS, шкала Ланд Маккей, носова переділка, пневматизація.