Анотація

Шилопід’язиковий синдром (Синдром Ігла-Стерлінга) – захворювання, причиною якого є подразнення подовженим шилоподібним відростком скроневої кістки навколишніх нервових, судинних і м’язових структур. Синдром проявляється хронічним болем у глибокому відділі бічної області обличчя, з одного або з обох боків, що іррадіює в корінь язика, глотку, піднебінну мигдалину з одного або з двох сторін, а також вухо.

Актуальність: у зв’язку з різними зонами іррадіації болю при розвитку шило-під’язикового синдрому назріла необхідність у розробці та вдосконаленні найбільш оптимальних методик його диференційної діагностики із захворюваннями з подібною симптоматикою і можливого виключення проведення непотрібного консервативного та хірургічного лікування.

Мета: уніфікація та вдосконалення доступних, найбезпечніших методик диференційної діагностики шило-під’язичного синдрому із захворюваннями з подібною симптоматикою (хронічний тонзиліт).

Завдання:

1. Розробка алгоритму дій лікаря при первинному зверненні пацієнта, що має симптоматику шило-під’язикового синдрому і одночасно візуальну картину іншого захворювання, що протікає з подібною симптоматикою.
2. Розробка методики обстеження хворих з відповідною симптоматикою та наявністю візуальної картини іншого хронічного захворювання, що дозволяють правильно виставити діагноз та виключити непотрібне призначення консервативної терапії та хірургічного втручання.
3. Визначення вікових та статевих особливостей пацієнтів з клінікою шило-під’язикового синдрому та з наявністю супутньої патології, яка може ввести лікаря в оману.

Результати

В цій роботі представлено клінічний досвід автора, який націлено на полегшення лікарям оториноларингологам диференційної діагностики шило-під’язикового синдрому з хронічним тонзилітом.

У лікарів оториноларингологів дуже часто на прийомі бувають хворі зі скаргами на болі в горлі, з одного або з обох боків, відчуттям стороннього тіла, що мають візуальну картину хронічного тонзиліту. Це дозволяє лікарю візуальну симптоматику хронічного тонзиліту сприймати як домінуючу. Призначається відповідне лікування, після якого належного ефекту не досягається, больова симптоматика зберігається.

Це має лікаря підштовхнути до думки, що хронічний тонзиліт не є причиною подібної симптоматики.

У 2021 р. в Україні прийнято протокол надання медичної допомоги пацієнтам з тонзилітом, виходячи з якого біль в мигдалині з одного або з двох боків не є показанням до хірургічного лікування. Тому при виборі тонзилектомії як методу лікування необхідно враховувати кілька показників, а не лише біль. Шило-під’язиковий синдром розвивається у людей переважної старшої вікової категорії. Тому за наявності кількох показань до тонзилектомії, при яких превалюючою скаргою буде біль у мигдаликах, а також враховуючи вік пацієнта, слід припускати наявність шилопід’язикового синдрому та обстежувати хворого відповідним чином.

Висновки

1. Розроблено алгоритм обстеження хворих з шилопід’язиковим синдромом. Вирішальне значення має таке:

– скарги характерні для шилопід’язикового синдрому (біль у мигдалику, що віддає в глотку, щелепу, вухо, потилицю);

– анамнез (вік хворого, час від початку хворобливих відчуттів протягом тривалого часу – кілька років, болючість незалежно від загострень тонзиліту);

– огляд та пальпація за методикою, описаною вище;

– КТ-діагностика шилоподібних відростків з контрастом та функціональними пробами;

– при виявленні гіпертрофії шилоподібного відростка, вирішення питання консервативного або хірургічного лікування – резекції шилоподібного відростка через передню дужку із збереженням мигдалини, або з тонзилектомією за наявності показань до тонзилектомії.

2. При вирішенні питання про необхідність тонзилектомії у людей віком від 35 років потрібно обов’язково враховувати наявність описаних вище абсолютних показань, а не лише больові відчуття в області мигдаликів, які можуть бути проявом шилопід’язикового синдрому.
3. При зверненні вікових хворих (за нашими спостереженнями – 35 років і вище) з описаною симптоматикою та наявністю візуальної картини хронічного тонзиліту необхідно обов’язково виключити гіпертрофію шилоподібного відростка скроневої кістки.

Ключові слова: подовження шилоподібного відростка, судинно-нервовий пучок, функціональні проби, біль у горлі, патофізіологічні механізми болю, тонзилярна проблема та шилопід’язиковий синдром.