Заболотна ДД, Нестерчук ВІ, Цвірінько ІР
Анотація
Актуальність: Риноорбітоцеребральний мукормікоз – це фульмінантне та небезпечне захворювання, спричинене інвазивними грибами. Ці патогени, що сапрофітно присутні скрізь в навколишньому середовищі, можуть потрапляти в організм при диханні, а потім розмножуватися в слизовій оболонці порожнини носа та приносових пазухах, а вже опісля – поширюватися на піднебіння, орбіту та мозок. Слід зазначити, що мукормікоз – це швидко прогресуюча ангіоінвазивна інфекція. До появи пандемії COVID-19 дана патологія мала ендемічний характер і здебільшого зустрічалася в країнах з тропічним та субтропічним кліматом. Однак після початку другої хвилі пандемії COVID-19 та появи COVID-асоційованого інвазивного грибкового риносинуситу відбулося безпрецедентне зростання кількості випадків мукормікозу не тільки в країнах з тропічним кліматом, а й по всьому світу.
Мета: вивчити фактори ризику та прояви початку захворювання у пацієнтів з РОЦМ для запобігання виникнення захворювання та можливості здійснення ранньої діагностики та лікування даної патології.
Матеріали і методи. За 2020-2023 рр. на базі відділу запальних захворювань Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України» було обстежено та проліковано 6 пацієнтів з ознаками інвазивного грибкового риносинуситу. Всім пацієнтам було проведено рентгенологічні дослідження, які включали комп’ютерну томографію (КТ) грудної клітини, порожнини носа та приносових пазух. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) з контрастуванням проводилася при підозрі на орбітальне або внутрішньочерепне поширення процесу.
Результати та обговорення: Згідно даних анамнезу всі 6 пацієнтів перехворіли COVID-19 інфекцією. У всіх пацієнтів після перенесеної COVID-інфекції різного ступеню важкості почали спостерігатися явища гострого риносинуситу, а через декілька тижнів з’явився остеомієліт кісток черепа різного ступеню ураження та розповсюдження. У 4 з 6 пацієнтів спостерігався цукровий діабет різного ступеню важкості, 1 пацієнт був ВІЛ-інфікованим та хворів гепатитом С, у 1 пацієнтки діагностовано онкологічне захворювання.
3 пацієнтів звернулися за допомогою в зв’язку з виникненням хронічної флегмони орбіти та появою нориці у внутрішньому куті ока. У 3 хворих відмічалась деструкція ендоназальних кісткових структур. 1 пацієнт страждав птозом, амаврозом та тромбозом обох кавернозних синусів з тромбозом обох внутрішніх сонних артерій. Решітчастий лабіринт був залучений до патологічного процесу в усіх випадках, верхньощелепні пазухи – у 4 пацієнтів, клиноподібні пазухи – у 3, лобні – у 2 випадках.
Всім 6 пацієнтам проводилося хірургічне лікування, яке залежало від ступеню ураження, клінічної та радіологічної оцінки розповсюдженості захворювання. У всіх пацієнтів взято матеріал з уражених ділянок для патогістологічного дослідження.
На жаль, немає патогномонічних фізичних ознак мукормікозу, і він може проявлятися неспецифічними та прихованими симптомами, такими як стійка лихоманка, закладеність носа, біль в ділянці обличчя, екзофтальм, диплопія, втрата зору та зміна психічного стану. Втрата чутливості слизової оболонки порожнини носа або шкіри обличчя може свідчити про інвазивний процес.
Висновки: Риноорбітальний церебральний мукормікоз це рідкісне захворювання і спостерігається значне збільшення його частоти після виникнення та поширення пандемії COVID-19.
До появи епідемії COVID-19 на території України майже не спостерігали пацієнтів з риноорбітально-церебральним мукормікозом. Дане захворювання розглядалося як ендемічне для країн з тропічним та субтропічним кліматом. Проте в зв’язку з появою COVID-асоційованого інвазивного грибкового риносинуситу розширився ареол розповсюдження інвазивних грибкових інфекцій, про що слід пам’ятати при обстеженні таких пацієнтів.
Відсутність почорнілих некротичних струпів при діагностичній ендоскопії порожнини носа не виключає діагнозу мукормікозу.
Високий індекс підозри є необхідним у будь-якого пацієнта з імуносупресивними станами, особливо з інфекцією COVID-19 в анамнезі, з ознаками остеомієліту верхньої щелепи та/або кісток основи черепа і повинен спонукати лікаря до негайного дообстеження хворого.
Ключові слова: Риноорбітоцеребральний мукормікоз, гострий грибковий інвазивний риносинусит, грибкова інвазія, інфекція COVID-19, цукровий діабет, імуносупресивні стани.