№2(7) 2024

DOI 10.37219/2528-8253-2024-2-14

Заболотна ДД, Нестерчук ВІ, Цвірінько ІР

ВИНИКНЕННЯ РИНООРБІТАЛЬНОГО МУКОРМІКОЗУ У ПАЦІЄНТІВ З ІМУНОСУПРЕСІЄЮ,
ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО COVID-19
Заболотна Діана Дмитрівна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Керівник відділу ринології та алергології з групою рентгенології
Доктор медичних наук, професор
Email: dianazab@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7807-8148
Нестерчук Владислав Іванович
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Відділ ринології та алергології з групою рентгенології
Кандидат медичних наук
Email: smagin1@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4486-046X
Цвірінько Ірина Романівна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Відділ ринології та алергології з групою рентгенології
Науковий співробітник
Кандидат медичних наук
Email: tsira31@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2186-1312

Анотація

Актуальність: Риноорбітоцеребральний мукормікоз – це фульмінантне та небезпечне захворювання, спричинене інвазивними грибами. Ці патогени, що сапрофітно присутні скрізь в навколишньому середовищі, можуть потрапляти в організм при диханні, а потім розмножуватися в слизовій оболонці порожнини носа та приносових пазухах, а вже опісля – поширюватися на піднебіння, орбіту та мозок. Слід зазначити, що мукормікоз – це швидко прогресуюча ангіоінвазивна інфекція. До появи пандемії COVID-19 дана патологія мала ендемічний характер і здебільшого зустрічалася в країнах з тропічним та субтропічним кліматом. Однак після початку другої хвилі пандемії COVID-19 та появи COVID-асоційованого інвазивного грибкового риносинуситу відбулося безпрецедентне зростання кількості випадків мукормікозу не тільки в країнах з тропічним кліматом, а й по всьому світу.

Мета: вивчити фактори ризику та прояви початку захворювання у пацієнтів з РОЦМ для запобігання виникнення захворювання та можливості здійснення ранньої діагностики та лікування даної патології.

Матеріали і методи. За 2020-2023 рр. на базі відділу запальних захворювань Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України» було обстежено та проліковано 6 пацієнтів з ознаками інвазивного грибкового риносинуситу. Всім пацієнтам було проведено рентгенологічні дослідження, які включали комп’ютерну томографію (КТ) грудної клітини, порожнини носа та приносових пазух. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) з контрастуванням проводилася при підозрі на орбітальне або внутрішньочерепне поширення процесу.

Результати та обговорення: Згідно даних анамнезу всі 6 пацієнтів перехворіли COVID-19 інфекцією. У всіх пацієнтів після перенесеної COVID-інфекції різного ступеню важкості почали спостерігатися явища гострого риносинуситу, а через декілька тижнів з’явився остеомієліт кісток черепа різного ступеню ураження та розповсюдження. У 4 з 6 пацієнтів спостерігався цукровий діабет різного ступеню важкості, 1 пацієнт був ВІЛ-інфікованим та хворів гепатитом С, у 1 пацієнтки діагностовано онкологічне захворювання.

3 пацієнтів звернулися за допомогою в зв’язку з виникненням хронічної флегмони орбіти та появою нориці у внутрішньому куті ока. У 3 хворих відмічалась деструкція ендоназальних кісткових структур. 1 пацієнт страждав птозом, амаврозом та тромбозом обох кавернозних синусів з тромбозом обох внутрішніх сонних артерій. Решітчастий лабіринт був залучений до патологічного процесу в усіх випадках, верхньощелепні пазухи – у 4 пацієнтів, клиноподібні пазухи – у 3, лобні – у 2 випадках.

Всім 6 пацієнтам проводилося хірургічне лікування, яке залежало від ступеню ураження, клінічної та радіологічної оцінки розповсюдженості захворювання. У всіх пацієнтів взято матеріал з уражених ділянок для патогістологічного дослідження.

На жаль, немає патогномонічних фізичних ознак мукормікозу, і він може проявлятися неспецифічними та прихованими симптомами, такими як стійка лихоманка, закладеність носа, біль в ділянці обличчя, екзофтальм, диплопія, втрата зору та зміна психічного стану. Втрата чутливості слизової оболонки порожнини носа або шкіри обличчя може свідчити про інвазивний процес.

Висновки: Риноорбітальний церебральний мукормікоз це рідкісне захворювання і спостерігається значне збільшення його частоти після виникнення та поширення пандемії COVID-19.

До появи епідемії COVID-19 на території України майже не спостерігали пацієнтів з риноорбітально-церебральним мукормікозом. Дане захворювання розглядалося як ендемічне для країн з тропічним та субтропічним кліматом. Проте в зв’язку з появою COVID-асоційованого інвазивного грибкового риносинуситу розширився ареол розповсюдження інвазивних грибкових інфекцій, про що слід пам’ятати при обстеженні таких пацієнтів.

Відсутність почорнілих некротичних струпів при діагностичній ендоскопії порожнини носа не виключає діагнозу мукормікозу.

Високий індекс підозри є необхідним у будь-якого пацієнта з імуносупресивними станами, особливо з інфекцією COVID-19 в анамнезі, з ознаками остеомієліту верхньої щелепи та/або кісток основи черепа і повинен спонукати лікаря до негайного дообстеження хворого.

Ключові слова: Риноорбітоцеребральний мукормікоз, гострий грибковий інвазивний риносинусит, грибкова інвазія, інфекція COVID-19, цукровий діабет, імуносупресивні стани.

Література

  1. Gür H, İsmi O, Vayısoğlu Y, Görür K, Arpacı RB, Horasan EŞ, Özcan C. Clinical and surgical factors affecting the prognosis and survival rates in patients with mucormycosis. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2022;279(3):1363-1369. doi: 10.1007/s00405-021-06910-6.
  2. Pal P, Singh B, Singla S, Kaur R. Mucormycosis in COVID-19 pandemic and its neurovascular spread. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2022 Jun;279 (6):2965-2972. doi: 10.1007/s00405-021-07106-8.
  3. Chander J, Singla N, Kaur M, Punia RS, Attri A, Alastruey-Izquierdo A, et al. Saksenaea erythrospora, an emerging mucoralean fungus causing severe necrotizing skin and soft tissue infections – a study from a tertiary care hospital in north India. Infect Dis (Lond). 2017;49(3):170-177. doi: 10.1080/23744235.2016.1239027.
  4. Chavan RP, Ingole SM, Nazir HA, Desai WV, Kanchewad GS. Mucormycosis in COVID-19 pandemic: study at tertiary hospital in India. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2022;279(6):3201-3210. doi: 10.1007/s00405-022-07282-1.
  5. Sebastian SK, Ponnuvelu S, Sharma Y, Jha RK. A comparative study on the clinical profile of COVID-related and non-COVID-related acute invasive fungal rhinosinusitis. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2022;279(11):5239-5246. doi: 10.1007/s00405-022-07402-x.
  6. Eker C, Tarkan O, Surmelioglu O, Dagkiran M, Tanrisever I, Karakaya SPY, et al. Alternating pattern of rhino-orbital-cerebral mucormycosis with COVID-19 in diabetic patients. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2023;280(1):219-226. doi: 10.1007/s00405-022-07526-0.
  7. Skiada A, Lass-Floerl C, Klimko N, Ibrahim A, Roilides E, Petrikkos G. Challenges in the diagnosis and treatment of mucormycosis. Med Mycol. 2018; 56(suppl_1):93-101. doi: 10.1093/mmy/myx101.
  8. Petrikkos G, Skiada A, Lortholary O, Roilides E, Walsh TJ, Kontoyiannis DP. Epidemiology and clinical manifestations of mucormycosis. Clin Infect Dis. 2012;54 Suppl 1:S23-S34. doi: 10.1093/cid/cir866.
  9. Song G, Liang G, Liu W. Fungal Co-infections Associated with Global COVID-19 Pandemic: A Clinical and Diagnostic Perspective from China. Mycopathologia. 2020;185(4):599-606. doi: 10.1007/s11046-020-00462-9.
  10. Moorthy A, Nayak T, Bachalli PS, Tripathi KK, Dutt SN, Kale P, et al. COVID-associated rhinocerebral mucormycosis: a retrospective analysis of presentation and outcomes. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2023;280(2):713-721. doi: 10.1007/s00405-022-07544-y.
  11. Keshri A, Mathialagan A, Aishwarya A, RavisankarBhuskute G, Kanaujia V, et al. Is mucormycosis the end? A comprehensive management of orbit in COVID associated rhino-orbital-cerebral mucormycosis: preserving the salvageable. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2023;280(2):819-827. doi: 10.1007/s00405-022-07620-3.
  12. Singh AK, Singh R, Joshi SR, Misra A. Mucormycosis in COVID-19: A systematic review of cases reported worldwide and in India. Diabetes Metab Syndr. 2021;15(4):102146. doi: 10.1016/j.dsx.2021.05.019.
  13. Prakash H, Chakrabarti A. Epidemiology of Mucormycosis in India. Microorganisms. 2021 Mar 4;9(3):523. doi: 10.3390/microorganisms9030523.
  14. Chikley A, Ben-Ami R, Kontoyiannis DP. Mucormycosis of the Central Nervous System. J Fungi (Basel). 2019 Jul 8;5(3):59. doi: 10.3390/jof5030059.
  15. Tiwari NR, Phatak S, Sharma VR, Agarwal SK. COVID-19 and thrombotic microangiopathies. Thromb Res. 2021;202:191-198. doi: 10.1016/j.thromres.2021.04.012.
  16. Walsh TJ, Skiada A, Cornely OA, Roilides E, Ibrahim A, Zaoutis T, et al. Development of new strategies for early diagnosis of mucormycosis from bench to bedside. Mycoses. 2014 Dec;57 Suppl 3(0 3):2-7. doi: 10.1111/myc.12249.
  17. Hosseini SM, Borghei P. Rhinocerebral mucormycosis: pathways of spread. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2005;262(11):932-938. doi: 10.1007/s00405-005-0919-0.
  18. Goodwin SD, Cleary JD, Walawander CA, Taylor JW, Grasela TH Jr. Pretreatment regimens for adverse events related to infusion of amphotericin B. Clin Infect Dis. 1995;20(4):755-761. doi: 10.1093/clinids/20.4.755.
  19. Khunti K, Davies MJ, Kosiborod MN, Nauck MA. Long COVID – metabolic risk factors and novel therapeutic management. Nat Rev Endocrinol. 2021;17(7):379-380. doi: 10.1038/s41574-021-00495-0.
  20. Bonaventura A, Vecchié A, Dagna L, Kimberly Martinod, Dixon DL, Van Tassell BW, et al. Endothelial dysfunction and immunothrombosis as key pathogenic mechanisms in COVID-19. Nat Rev Immunol. 2021 May;21(5):319-329. doi: 10.1038/s41577-021-00536-9.
  21. Hargrove RN, Wesley RE, Klippenstein KA, Fleming JC, Haik BG. Indications for orbital exenteration in mucormycosis. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2006 Jul-Aug;22(4):286-91. doi: 10.1097/01.iop.0000225418.50441.ee.
  22. El-Kholy NA, El-Fattah AMA, Khafagy YW. Invasive Fungal Sinusitis in Post COVID-19 Patients: A New Clinical Entity. Laryngoscope. 2021 Dec;131(12):2652-2658. doi: 10.1002/lary.29632.
  23. Munir N, Jones NS. Rhinocerebral mucormycosis with orbital and intracranial extension: a case report and review of optimum management. J Laryngol Otol. 2007 Feb;121(2):192-5. doi: 10.1017/S0022215106003409.
  24. Hanley B, Naresh KN, Roufosse C, Nicholson AG, Weir J, Cooke GS, et al. Histopathological findings and viral tropism in UK patients with severe fatal COVID-19: a post-mortem study. Lancet Microbe. 2020 Oct;1(6):e245-e253. doi: 10.1016/S2666-5247(20)30115-4.