Шидловська ТА, Безега МІ, Волкова ТВ, Безега БМ
ТЕРМІНИ ВИНИКНЕННЯ І ТРИВАЛІСТЬ СКАРГ ЩОДО СТАНУ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ У ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19
Анотація
Актуальність: Внаслідок пандемії COVID-19 значна кількість хворих зіткнулися з різноманітними клінічними проявами захворювання. При цьому великий інтерес викликає вивчення впливу SARS-CoV-2 на сенсорні системи і центральну нервову систему.
Мета роботи: визначити наявність, тривалість і термін виникнення порушень слухової, нюхової, смакової, голосової функції у осіб, які перехворіли на CОVID-19.
Матеріали і методи: Нами було обстежено 54 пацієнта, які перехворіли на CОVID-19, та мали порушення слуху, нюху, смаку, порушення голосу, а також зміни зі сторони нервової системи. Пацієнти звертались по допомогу після одужання від CОVID-19, серед обстежених пацієнтів 22,2 % хворіли на CОVID-19 повторно.
Результати та їх обговорення: Нами проводився детальний збір анамнезу і аналіз скарг пацієнтів, які перехворіли на CОVID-19. Пацієнти, що перехворіли на CОVID-19, висували скарги на зміни у стані сенсорних систем: порушення слуху – 63 % випадків, порушення нюху – 51,8 %, порушення смаку – 33,3 %. 22,2 % осіб, що перехворіли на CОVID-19, відзначали порушення голосової функції. Переважна більшість обстежених пацієнтів (72,2 %) висувала загальні скарги на головний біль, запаморочення, порушення пам’яті та уваги, розлади сну. У більшості пацієнтів спостерігалися ознаки ураження кількох сенсорних систем одночасно.
На порушення слуху, зниження розбірливості мови, шум у вухах скаржились 63 % обстежених пацієнтів, які перехворіли на CОVID-19. Порушення слуху при CОVID-19 мали два характерні спрямування: одне – симптоми ураження слухової системи проявлялися безпосередньо під час захворювання (і тоді вони супроводжувалися запальним проявами, як от закладеність, біль у вухах тощо); інше – відтерміновані ознаки, які виникали після одужання і розвивалися поволі (переважно це були сенсоневральні розлади). У першому випадку пацієнти відчували симптоми порушення слуху частіше з 5-7-ї доби захворювання, які тривали до 10 діб; у другому – ознаки ураження слухового аналізатора виникали відстрочено, переважно через 1,5-2 місяці після одужання та навіть через 3-5 місяців потому. Зауважимо, що у 26,4 % пацієнтів перцептивні порушення слухової функції були і до захворювання на COVID-19, а інфекційна хвороба призвела до прогресування сенсоневральної приглухуватості.
Пацієнтів, які скаржились на порушення нюху, було біля половини серед усіх обстежених (51,8 %). Проявлялось це порушення як відсутністю нюху, так і спотворенням або загостренням нюхової чутливості. Майже одночасно з порушеннями нюху у пацієнтів виникали зміни відчуття смаку (33,3 %).
Порушення голосової функції виникло у 22,2 % пацієнтів, які перехворіли на CОVID-19. Хворі скаржились на голосову втому та захриплість. Однак у частини з них формувалися стійкі розлади діяльності голосового апарату у вигляді функціональної гіпотонусної дисфонії та парезу голосових складок.
Запаморочення турбувало близько 40% обстежених нами пацієнтів і частіше симптоми виникали на 12-14-у добу після перших проявів COVID-19 і у третини осіб (33,3 %) тривали близько 2 місяців після одужання. Наявність таких скарг свідчить про ураження вестибулярної системи.
Отже, після перенесеної інфекції SARS-CoV-2, навіть у легкій формі, пацієнти часто отримують специфічні ускладнення хвороби: порушення слуху, нюху, смаку, порушення голосу. Визначення часу виникнення скарг та тривалості симптомів під час та після хвороби має значення для своєчасної діагностики та лікування ускладнень COVID-19, а також сприяє призначенню адекватних профілактичних заходів.
Висновки:
Ключові слова: COVID-19, сенсорні системи, слуховий аналізатор, порушення слуху, нюхова функція, порушення голосу.