Анотація

Актуальність: Сенсоневральна приглухуватість є складним захворюванням як за етіологією, так і патогенезом. Вагому роль у розвитку сенсоневральної приглухуватості відграють порушення обміну речовин, розлади мікроциркуляції, які безумовно мають місце і при цукровому діабеті. Статистичні дані свідчать про стрімке зростання поширеності цукрового діабету, особливо 2 типу, а також високий відсоток ускладнень. У хворих на цукровий діабет нерідко виявляються порушення слуху різного ступеню вираженості. Рання діагностика та попередження прогресування сенсоневральних розладів слуху у пацієнтів з цукровим діабетом є актуальним завданням.

Мета роботи – оцінити стан слухової функції за даними тональної порогової аудіометрії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

Матеріали та методи дослідження: Обстежено 94 пацієнти на ЦД 2 типу зі скаргами з боку слухової системи (зниження слуху, закладеність вух, суб’єктивний вушний шум) слуху та 15 практично здорових нормальночуючих осіб, які увійшли до контрольної групи. Пацієнтів з ЦД 2 типу було розподілено на дві групи: 1-а група – хворі без або з поодинокими мікроваскулярними ускладненнями ЦД; 2-а група – з діагностованими ускладненнями.

Аудіометричне обстеження здійснювалось у звукоізольованій камері з рівнем шумового фону не вище 30 дБ, за допомогою клінічних аудіометрів AD 229E та АС 40 фірми «Interacoustics» (Данія). В звичайному (конвенціональному) діапазоні частот (0,125-8 кГц) визначали пороги слуху на тони по кістковій та повітряній звукопровідності. Також проводили мовну аудіометрію та камертональні проби Бінга і Федерічі. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за загальноприйнятими методами математичної варіаційної статистики.

Результати та їх обговорення: У всіх пацієнтів з ЦД 2 типу аудіометрично було виявлено сенсоневральні порушення слухової функції від початкових до виражених, які відповідали І-ІІ ступеню за Міжнародною класифікацією. Визначалась практично симетрична полого-низхідна форма аудіометричної кривої.

Порівнюючи дані тональної порогової аудіометрії конвенціонального (0,125-8 кГц) діапазону частот обстежених груп з аудіометричними показниками контрольної групи виявлено достовірну відмінність в показниках порогів слуху на тони на всіх частотах конвенціонального діапазону (за виключенням частоти 0,125 кГц для 1-ї групи).

Показники тональної порогової аудіометрії у осіб 2-ї групи в конвенціональному діапазоні частот достовірно відрізнялись від таких як в контрольній групі на всіх досліджуваних частотах, так і від значень обстежених 1-ї групи. Найбільш виражене достовірне підвищення порогів слухової чутливості спостерігалося у ділянці 4-8 кГц конвенціонального діапазону, як в 1-й, так і особливо в 2-й групі. При цьому в показниках тональної порогової аудіометрії між 1 та 2-ю групами, починаючи з 1 кГц, виявлено достовірну різницю. Так, на частоті 4 кГц показники порогів слуху у обстежених 1-ї та 2-ї груп становили 26,72±1,89 та 55,83±3,96 дБ, відповідно; в ділянці 6 кГц – 38,72±2,52 та 64,82±3,86 дБ; на частоті 8 кГц – 41,52±2,36 та 69,82±4,32 дБ, відповідно.

В групах хворих з різним перебігом ЦД 2 типу найбільш виражена достовірна різниця у показниках тональної порогової аудіометрії спостерігалась у області 4-8 кГц, особливо вираженою вона була на частоті 4 кГц. Виявлена особливість дозволила нам виділити значення порогів слухової чутливості в області 4-6 кГц конвенціонального діапазону в якості діагностичного критерію сенсоневральних порушень слуху при ЦД 2 типу. У обстежених нами пацієнтів з ЦД 2 типу практично не було виявлено порушення розбірливості мовного тесту. Середньостатистичні пороги 50 % розбірливості тесту числівників і 100 % розбірливості словесного тесту достовірно не відрізнялися від норми (P>0,05).

Проведені дослідження показали, що у всіх обстежених пацієнтів з ЦД 2, які мали скарги з боку слухової системи (зниження слуху, закладеність вух, суб’єктивний вушний шум) за даними суб’єктивної аудіометрії спостерігаються сенсоневральні порушення слухової функції, виражені в різному ступені. Причому більш вираженими такі порушення були у пацієнтів з ускладненим перебігом ЦД 2 типу.

Висновки

1. За даними порогової тональної аудіометрії у хворих з ЦД 2 типу реєструвалися симетричні двобічні перцептивні порушення з полого-низхідним типом аудіометричної кривої з ураженням базальної частини завитки. Найбільш виражене достовірне підвищення порогів слухової чутливості спостерігалось у ділянці 4-8 кГц конвенціонального діапазону частот.
2. У пацієнтів з ускладненим перебігом ЦД 2 типу за даними суб’єктивної аудіометрії мають місце більш виражені сенсоневральні порушення слуху, порівняно з групою пацієнтів з легшим перебігом.
3. Проведені дослідження свідчать про доцільність застосування порогової тональної аудіометрії при обстеженні хворих на ЦД, адже це сприяє ранньому виявленню сенсоневральних порушень слуху та запобіганню прогресуванню важких слухових розладів у таких пацієнтів.

Ключові слова: цукровий діабет, сенсоневральна приглухуватість, слуховий аналізатор, тональна порогова аудіометрія.