№3(7) 2024

DOI 10.37219/2528-8253-2024-3-10

Герасимюк МІ, Репак ВВ
РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ РЕЦИДИВУ ХРОНІЧНОГО РИНОСИНУСИТУ
У ПАЦІЄНТІВ РІЗНОЇ СТАТІ

Герасимюк Максим Ілліч
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Доцент кафедри отоларингології, офтальмології та нейрохірургії
Кандидат медичних наук, доцент
Email: herasymyuk_m@tdmu.edu.ua
Orcid ID: https://orcid.org/0000-0001-8566-7426
Scopus Author ID: 57218549973
ResearcherID: B-7826-2018

Репак Віктор Вадимович
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Email: repak_vikvad@tdmu.edu.ua
Orcid ID: https://orcid.org/0009-0005-2442-606X

Анотація

Актуальність: Хронічний риносинусит (ХРС) – це широке поняття, яке визначають як «ураження пазух та слизової оболонки порожнини носа, що триває понад 3 місяці (або 12 тижнів) на рік». Враховуючи те, що, згідно, з сучасними теоріями ХРС вважається захворюванням багатофакторного походження, актуальним є пошук ефективних методів прогнозування ризику рецидиву захворювання. На сьогодні одним із популярних і досить точних  методів прогнозування рецидиву різних захворювань є побудова багатофакторної регресійної моделі.

Мета: Запропонувати новий підхід до прогнозування ризику виникнення рецидиву хронічного риносинуситу у пацієнтів чоловічої та жіночої на основі  багатофакторного регресійного аналізу.

Матеріали та методи: Обстежено 214 пацієнтів, серед яких 108 жінок та 106 чоловіків, віком від 18 до 80 років з діагнозом хронічного риносинуситу.

Результати: Для побудови багатофакторної регресійної моделі прогнозування рецидиву хронічного риносинуситу відібрано ймовірні чинники виникнення захворювання. За допомогою багатофакторного регресійного аналізу проаналізовано 11 факторів із рівнем значущості меншим 0,05 для групи чоловіків та жінок окремо. Отримано гістограми залишкових відхилень прогнозування рецидиву хронічного риносинуситу, які розподілені симетрично, а також представлено нормально-ймовірнісну пряму, на якій відсутні систематичні відхилення. Наведені результати підтверджують статистичну гіпотезу про відповідність залишкових відхилень нормальному закону розподілу. Залишкові відхилення  відносно прогнозованих значень розсіяні хаотично, що вказує на відсутність залежності від прогнозованих величин ризику розвитку рецидиву хронічного риносинуситу.

Розраховано величину коефіцієнта детермінації, яка становить 0,991 у групі чоловіків та 0,9896 у групі жінок, що дає підстави стверджувати про врахування 99,91 % факторів у групі чоловіків та 98,96% у групі жінок відповідно, в моделі прогнозування рецидиву хронічного риносинуситу та про високу її достовірність і прийнятність в цілому.

Висновки: Застосування даної моделі дає змогу передбачити можливі ускладнення та вірогідність виникнення рецидиву досліджуваного захворювання.

Ключові слова: регресійний аналіз, хронічний риносинусит, прогнозування, стать.

Література

  1. Jarvis D, Newson R, Lotvall J, Hastan D, Tomas-sen P, Keil T, et al. Asthma in adults and its association with chronic rhinosinusitis: the GA2LEN survey in Europe. Allergy. 2012 Jan;67(1):91-8. doi: 10.1111/j.1398-9995.2011.02709.x.
  2. Kim YS, Kim NH, Seong SY, Kim KR, Lee GB, Kim KS. Prevalence and risk factors of chronic rhinosinusitis in Korea. Am J Rhinol Allergy. 2011; 25(3):117-21. doi: 10.2500/ajra.2011.25.3630.
  3. Hamilos DL. Chronic rhinosinusitis: Epidemiology and medical management. J Allergy Clin Immunol. 2011 Oct;128(4):693-707; quiz 708-9. doi: 10. 1016/j.jaci.2011.08.004.
  4. Ovchinnikov AYu, Ponyakina MA, Kolbanova IG. [Sinusitis: clinic-epidemiological analysis]. Consillium medicum. 2005;(7):10. [Article in Russian].
  5. Sakovich AR. [Sinusitis: clinic-epidemiological analysis]. Voennaâ medicina. 2009;3. [Electronic resource]. http://www.bsmu.by/index.php?option= com_content&view=section&id=12&Itemid=209 [Article in Russian].
  6. Hopkins C, Philpott C, Crowe S, Regan S, Degun A, Papachristou I, et al. Identifying the most important outcomes for systematic reviews of interventions for rhinosinusitis in adults: working with Patients, Public and Practitioners. Rhinology. 2016 Mar;54(1):20-6. doi: 10.4193/Rhino15.199.
  7. Zabolotnyi DI, Shuklina YuV, Burlaka YuB, Voroshilova NM, Klys J, Goloborodko OP, Verevka SV. [Biomechanical and cell indices in patients with polypous rhinosinusitis concomitant with allergic rhinitis]. Rynolohiya. 2016;(2):37-47. [Article in Ukrainian].
  8. Herasymiuk M, Sverstiuk A, Kit I. Multifactor regression model for prediction of chronic rhinosinusitis recurrence. Wiad Lek. 2023;76(5 pt 1):928-935. doi: 10.36740/WLek202305106.
  9. Herasymiuk M, Sverstiuk A, Franchuk U. Factors for evaluating the progress of chronic tonsillitis on the base of multifactor regression analysis. Rom. J. Diabetes Nutr. Metab. Dis. 2024;31(1):26-34. https://doi.org/10.46389/rjd-2024-1450.
  10. Herasymiuk M, Sverstiuk A, Palaniza Yu, Malovana I. Application of roc-analysis to assess the quality of predicting the risk of chronic rhinosinusitis recurrence. Wiad Lek. 2024;77(2):254-261. doi: 10.36740/WLek202402110.
  11. Musiienko V, Sverstiuk A, Lepyavko A, Danchak S, Lisnianska N. Prediction factors for the risk of diffuse non-toxic goiter development in type 2 diabetic patients. Pol Merkur Lekarski. 2022 Apr 19; 50(296):94-98.
  12. Musiienko V, Marushchak M, Sverstuik A, Filipyuk A, Krynytska I. Prediction Factors For The Risk Of Hypothyroidism Development In Type 2 Diabetic Patients. Pharmacologyonline. 2021;3: 585-594. Available from: https://pharmacology-online.silae.it/files/archives/2021/vol3/PhOL_2021_3_A063_Musiienko.pdf.
  13. Bai J, Huang JH, Price CPE, Schauer JM, Suh LA, Harmon R, et al. Prognostic factors for polyp recurrence in chronic rhinosinusitis with nasal polyps. J Allergy Clin Immunol. 2022 Aug;150(2):352-361.e7. doi: 10.1016/j.jaci.2022. 02.029.
  14. Akiyama K, Samukawa Y, Hoshikawa H. Early postoperative endoscopic score can predict the long-term endoscopic outcomes in eosinophilic chronic rhinosinusitis (ECRS) patients. Braz J Otorhinolaryngol. 2023 Jan-Feb;89(1):136-143. doi: 10.1016/j.bjorl.2021.12.003.