Анотація

В останні десятиріччя інтенсивно досліджуються активність та точки впливу пробіотиків, мікроелементних сполук та вітамінів, які відіграють суттєву роль кофакторів в підтриманні системи імунітету як локального так і системного, специфічного та вродженого на рівні стабільного гомеостазу. Враховуючи недостатню наукову інформацію щодо дослідження цього напрямку метою роботи було визначення впливу пребіотиків на продукцію анамнестичних антитіл до вірусів та мікробів респіраторної групи клітинами піднебінних мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт в експерименті in vitro.

Матеріал та методи: Дослідження проведено на культурах клітин мигдаликів, отриманих від 20 хворих на хронічний тонзиліт, яким за показаннями проводили тонзилектомію. Вік обстежених від 16 до 40 років, з них 14 були жіночої статі. В дослідні зразки перед культивуванням додавались різні пребіотичні препарати. До культури клітин мигдаликів до кожного зразка окремо додавали вітамін С в дозі 50 мкг, D₃ («Aквадетрим») – 25 одиниць, розчин цинку медичного в дозі 50 мкг. В контрольні проби до клітин додавали 2 мкг білку нормальної сироватки людини. Клітини в контрольних та дослідних разках культивувались при 37⁰С протягом 24 год. Після 24-годинного культивування отримували супернатанти, в яких визначали антитіла до респіраторних вірусів: грипу А і В – реакцією гальмування гемаглютинації еритроцитів групи АВ, до N- і S-антигенів вірусу SARS-CoV-2, до капсидного антигену Virus Epstein-Barr (VEB), до Human orthopneumovirus, до вірусу Herpes simplex 1-го типу (HSV-1) методом імунофлюорисцентного аналізу, до стрептолізину-О Streptococcus pyogenes – АСЛ-О латексним методом, до протеогліканів Klebsiella pneumoniae реакцією непрямої гемаглютинації за Boyden. Статистистичну обробку отриманих результатів проводили з застосуванням однобічного непараметричного критерію «U» Манна-Уітні, а при аналізі log₂ титрів АТ використовували параметричний метод t-Стьюдента. Розрахунки робили за допомогою пакетів програм відкритого доступу WIN PEPI та Біостат.

Результати: Встановлено, що на всі застосовані препарати не виявлено суттєвих реакцій з боку клітин мигдаликів за вмістом антитіл до антигенів вірусів SARS-CoV-2 та VEB. Гемаглютиніни вірусу грипу виявляли в значущих титрах (1:16 і більше) в 17% досліджень, при дії препаратів цинку і вітаміну D₃ в 26% супенатантів. Серед дослідних зразків досліджених культур тонзилоцитів АСЛ-О активно продукувався в 35% зразків під дією вітаміну С, в 25% – D₃, в 50% – цинку. Крім того, вміст антитіл в культуральній рідині на антигени Human orthopneumovirus і HSV-1 збільшувався під впливом мікроелементу цинку. За сумою позитивних впливів цей мікроелемент серед досліджуваних пребіотиків був найбільш активним. Низький рівень стимуляції застосованими пребіотиками вмісту антитіл до Klebsiella pneumoniae може частково свідчити про слабкий рівень інфікування і малоактивне формування в піднебінних мигдаликах клітин імунологічної пам’яті.

Дискусія: Можна припустити, що піднебінні мигдалики мають досить варіабельний потенціал щодо реакції антитільного типу з наявністю конкуренції антигенів і в даному досліджені клітини-антитілопродуценти превалюють в анамнестичній реакції по відношенню до антигенів грипу і S. pyogenes, значно менш вираженою була анамнестична гуморальна реакція по відношенню до VEB і N- та S-антигенів вірусу SARS-CoV-2. Отримані дані свідчать про можливість стимуляції клітин піднебінних мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт щодо антитілопродукції проти антигенів респіраторних вірусів із застосуванням вітамінів D₃, С, мікроелементу цинку.

В плані перспективності роботи є два спрямування досліджень. Перше – це визначення дії на антитілогенез проти вірусів та мікробів додаткової кількості пребіотиків та змішаних комплексів з різних пребіотичних препаратів. Друге – це визначення ефективності пребіотиків при інтраназальній вакцинації із застосуванням наночасток, що є новим підходом у зміні існуючої парадигми парентеральної вакцинації. Проведення в подальшому таких складних досліджень сприятиме створенню доклінічних моделей вакцин проти вірусів респіраторної групи нового типу для місцевого (інтраназального та перорального) застосування вже найближчим часом.

Висновки: Експериментальні дослідження in vitro щодо визначення впливу вірусних антигенів та пребіотиків на імунологічний потенціал клітин піднебінних мигдаликів є достовірним і швидким методом орієнтовної оцінки ступеню імунотропності препаратів різних груп.

Клітини піднебінних мигдаликів в умовах in vitro реагували підвищенням рівня антитіл до антигенів вірусів грипу А і В, Human orthopneumovirus, вірусу Herpes simplex-1, до стрептолізіну-О під дією введених в культури препаратів.

Найбільш активним було застосування мікроелементу цинку. Позитивні зміни у вигляді збільшення рівня антитіл до антигенів вірусів відмічені і у вітамінів D₃ та С.

Key words: піднебінні мигдалики, імунологічний потенціал, пребіотики, респіраторні інфекти.