Анотація
Актуальність: Підтверджено, що застосування інтраназальних кортикостероїдів сприяє покращенню якості життя у пацієнтів з поствірусним риносинуситом (ПВРС). Буферний гіпертонічний розчин фізіологічно стимулює поверхневий шар гелю, збільшує гідратацію шару золю, сприяє збільшенню товщини шару слизу та зменшенню його в’язкості, результатом чого є покращення мукоциліарного кліренсу (МЦК). N-ацетилцистеїн сприяє елімінації шкідливого вмісту з порожнин носа та навколоносових синусів, має антибактеріальні властивості і протидіє утворенню бактеріальних плівок, чинить імуномодулюючу та протизапальну дію. Отже, комплексне застосування мометазону фуроату спрею назального дозованого та спрею назального «ФЛУ-АЦИЛ рино» (медичного виробу на основі 3% гіпертонічного сольового розчину та 6% N-ацетилцистеїну) в лікуванні пацієнтів з ПВРС може сприяти швидкому полегшенню симптомів та поліпшенню якості їх життя.
Мета: Оцінити ефективність та переносимість назального гіпертонічного сольового розчину з N-ацетилцистеїном та мометазону фуроату в лікуванні пацієнтів з поствірусним риносинуситом.
Матеріали і методи: Пацієнти з ПВРС, які брали участь у дослідженні, були рандомізовані у дві групи по 30 осіб. Стандартне лікування пацієнтів обох груп передбачало застосування інтраназального кортикостероїду мометазону фуроату («Назонекс») у вигляді дозованого назального спрею по 100 мкг у кожну половину носа 2 рази на добу. Пацієнти 1-ї групи також отримували ендоназально спрей «ФЛУ-АЦИЛ рино» – 3 вприскування в кожну ніздрю 3 рази на добу, а хворі 2-ї групи – спрей назальний сольовий ізотонічний 3 рази на добу. Оцінка ефективності лікування в групах дослідження виконувалась на основі аналізу суб’єктивних та об’єктивних проявів ПВРС, швидкості МЦК (сахариновий тест, до лікування та на 10-у добу лікування), оцінки загальної вираженості симптомів ПВРС в балах за шкалою ВАШ, оцінки стану пацієнта за шкалою загального клінічного враження (CGI-I), оцінки пацієнтами переносимості лікування.
Результати і обговорення: У дослідженні продемонстровано більш виражений та швидкий регрес об’єктивних симптомів і суб’єктивних клінічних проявів ПВРС та середнього балу ВАШ в групі пацієнтів, які отримували лікування зі спреєм «ФЛУ-АЦИЛ рино». Завдяки муколітичній та протизапальній дії назального спрею «ФЛУ-АЦИЛ рино» відбувається поступове покращення мукоциліарного кліренсу, що підтверджено результатами сахаринового тесту. Переносимість комплексного лікування при застосуванні назального спрею «ФЛУ-АЦИЛ рино» та ізотонічного сольового розчину суттєво не відрізнялась, випадки побічної дії були передбачуваними та відповідали легкому ступеню вираженості, що дозволяє характеризувати назальний спрей «ФЛУ-АЦИЛ рино» як засіб зі сприятливим профілем безпеки.
Висновки: Враховуючи отримані дані, застосування назального спрею «ФЛУ-АЦИЛ рино» в комплексній терапії хворих на ПВРС можна розглядати як раціональний вибір, який може сприяти більш швидкій та вираженій позитивній динаміці симптомів ПВРС та покращенню якості життя пацієнтів.
Ключові слова: поствірусний риносинусит, мометазону фуроат, N-ацетилцистеїн, гіпертонічний розчин хлориду натрію.