Анотація

Актуальність: Однією з причин формування хронічних рецидивуючих запальних процесів є здатність бактерій утворювати біоплівку – складно організоване угруповання, що має місце як у навколишньому середовищі, так і в організмі людини. Співіснування патогенної та умовно патогенної мікрофлори в формі біоплівки створює умови для розвитку хронічного гнійного запального процесу. Така форма існування забезпечує вищу резистентність та толерантність до антибіотиків, ніж у планктонних форм, знижуючи їх чутливість у 1000 разів.

Метою дослідження є поліпшити якість лікування хворих, страждаючих на хронічну патологію носа та лімфоглоточного кільця, використовуючи дані кількісного та якісного визначення флори в осередку запалення та здатність даних мікроорганізмів утворювати біоплівки, здійснити пошук найбільш оптимальних препаратів, що руйнують біоплівки.

Концепція роботи

У роботі з біоплівками використовувався метод визначення оптичної щільності біоплівки і, відповідно, чим щільність вище тим більша здатність мікроорганізмів до біоплівкоутворення. Потім на виявлені мікроорганізми, що знаходяться в біоплівці, наносили випробувані речовини в різному розведенні, їх переважну здатність визначали знову по оптичній щільності біоплівки після впливу випробуваними речовинами, потім проводили лікування досліджуваними препаратами.

Було обстежено 56 осіб з різною патологією ЛОР-органів. Отримані результати показали, що найбільшу біоплівкоутворювальну здатність має Staphylococcus aureus. При дослідженні біоматеріалу з порожнини носа відмічено 33 випадки біоплівкоутворення помірної оптичної щільності та 3 – високої. У 3 випадках біоплівки не утворювались. Показано, що найбільшою здатністю до руйнування біоплівок мають такі речовини – колоїдне срібло у 27 випадках без розведення і у 6 випадках – в розведенні 1:10; «Повідон-йод» – у 24 випадках, з них 17 – у розведенні 1:10, 6 – у розведенні 1:20 та 1 випадок – у розведенні 1:40; пробіотичний препарат Bacillus megaterium – у 18 випадках, у розведенні 1:10 – у 9 випадках. При дослідженні біоматеріалу з глотки в 33 випадках виявлено Staphylococcus aureus, з них у 12 випадках біоплівка не утворювалась, у 15 випадках виявлено біоплівку помірної щільності, у 6 – високої щільності. Було досліджено такі лікарські речовини, які пригнічують біоплівкоутворювальну здатність: «Лізоцим» – в 21 випадку без розведення, «Біклотимол» – у 18 випадках без розведення і 9 – у розведенні 1:10; пробіотичний препарат Streptococcus salivarius – у 24 випадках без розведення; пробіотичний препарат Bacillus megaterium – у 12 випадках без розведення.

Наступним за кількістю виявлення був Streptococcus viridans. У порожнині носа виявлено 4 випадки з низьким ступенем біоплівкоутворення, обстеження за чутливістю до медичних препаратів не проводились. У глотці виявлено 54 випадки, з них у 12 біоплівки не утворювались, у 33 випадках біоплівки були помірної щільності, у 6 – щільні. За чутливістю до препаратів розподіл був таким: «Лізоцим» – 24 випадки без розведення, 3 – у розведенні 1:10; «Біклотимол» – 27 без розведення, 12 – у розведенні 1:10, 3 – у розведенні 1:20; пробіотичний препарат Streptococcus salivarius – 30 випадків без розведення, 15 випадків в розведенні 1:10 та 9 – 1:20; Coagulans – 15 без розведення, 3 – у розведенні 1:10, 5 – в розведенні 1:20; пробіотичний препарат Bacillus megaterium – у 21 випадку без розведення, в 6 – у розведенні 1:10. Решта мікроорганізмів висівалися в незначних кількостях.

Висновки

1. Метод визначення біоплівкоутворювальної здатності мікроорганізмів за оптичною щільністю матеріалу обов’язково потрібно дублювати кількісним посівом на флору та чутливість до антибіотиків для більшої достовірності отриманих даних та можливим застосуванням антибіотиків, відповідно до чутливості при лікуванні.
2. В результаті проведеного нами дослідження було виявлено мікроорганізми з найбільшою здатністю до біоплівкоутворення, а також підібрано спектр медичних препаратів, які доступні і є найбільш дієвими в пригніченні біоплівкоутворювальних здібностей мікроорганізмів, але бажано до кожного пацієнта підходити індивідуально.
3. Визначено низку препаратів, які ефективно руйнують біоплівки, особливо без розведень, але тільки повідон-йод («Бетадін») це робить навіть у значному розведені (1:40).
4. Використовуючи отримані нами дані щодо препаратів, що пригнічують біоплівкоутворювальну здатність мікроорганізмів, ми вважаємо за необхідне продовження роботи та підтвердження на більшій кількості обстежуваних та пролікованих пацієнтів.

Ключові слова: мікроорганізми, запальні захворювання носа та глотки, біоплівки, лікарські засоби, що руйнують біоплівки, біль в глотці.