Анотація
Мета дослідження: У сучасній медицині алергологи, імунологи та оториноларингологи активно обговорюють питання включення в перелік алергічних захворювань людини «Еозинофільний середній отит», як окрему нозоформу, оскільки він значно відрізняється від інших алергічних уражень вуха за етіологією, клінічними проявами, а насамперед – тактикою лікування.
Матеріали і методи: Проведений ретельний аналіз літературних даних, а також власні спостереження з приводу специфічних ознак еозинофільного середнього отиту, визначені основні діагностичні, клінічні, лабораторні критерії. Представлено клінічний випадок ЕСО.
Результати: Виявлено, що ЕСО зустрічається у хворих на бронхіальну астму та назальний поліпоз. IgE-опосредкована алергія виявляється у частинах хворих, але не є універсальним механізмом. Ця патологія розглядається як еозинофільне запальне захворювання, а не як типовий секреторний середній отит. Лікування базується на застосуванні місцевих і системних глюкокортикостероїдів. Розроблений та наданий щодо обговорення алгоритм діагностичних та лікувальних підходів.
Висновки: Еозинофільний середній отит є окремою нозологічною формою, яка має тісний зв’язок з еозинофільними запальними захворюваннями дихальних шляхів. ЕСО вважається запальним захворюванням типу Th2, оскільки секрет середнього вуха містить багаточисельні еозинофіли і високу концентрацію біомаркерів запалення типу 2, таких як IgE, еозинофільний катіонний білок та IL5. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на уточнення різних фенотипів і ендотипів ЕСО і на розробку стратегій лікування, включаючи використання біологічних препаратів.
Ключові слова: еозинофільне запалення, середній отит, порушення слуху, назальний поліпоз, бронхіальна астма.