Анотація

Вступ: За результатами нашого попереднього дослідження у хворих з хронічними запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (ВДШ), вакцинованих проти COVID-19, що перехворіли на це вірусне захворювання, у секреті ротоглотки суттєво зростала присутність представників патогенної мікрофлори, що створювало у таких пацієнтів сприятливі умови як для погіршення перебігу хронічних запальних захворювань ВДШ, так і для зменшення їх загального противірусного захисту.

Мета дослідження: з’ясувати доцільність доповнення вакцинації хворих на хронічні запальні захворювання ВДШ проти COVID-19 прийомом імунотропного засобу бактеріального походження.

Матеріал та методи: Всього обстежено 45 хворих на хронічні запальні захворювання ВДШ, яких було розподілено на 3 групи. До 1-ї групи увійшли пацієнти, що не хворіли на COVID-19 і не вакцинувались від цієї хвороби. 2-у та 3-ю групи склали хворі на хронічні запальні захворювання ВДШ, яких було вакциновано від цього захворювання і які після цього або не хворіли на COVID-19 (2-а група), або все ж таки перенесли цю хворобу (3-я група). Всім пацієнтам призначався прийом ліофілізованого лізату бактерій (ОМ-85), які часто викликають інфекційні захворювання ВДШ, у відповідності з інструкцією до його використання. Огляд, опитування та імунологічне обстеження всіх пацієнтів на наявність IgG антитіл до нуклеокапсидного антигену вірусу SARS-Cov-2 імуноферментним методом з використанням реактивів виробництва «Діапроф» (Україна) проводилось на початку дослідження, а також через 6 місяців після прийому обстеженими мукозальної вакцини.

Достовірність розбіжностей отриманих результатів оцінювалась за допомогою однобічного точного методу Фішера (EFT). Достовірною вважалась різниця між отриманими даними при р_EFT <0,05.

Результати та обговорення: На основі проведених спостережень можна стверджувати, що пацієнти усіх трьох груп мали контакт з вірусом SARS-CoV-2, хоча тільки у обстежених 3-ї групи фіксувались клінічні прояви обумовленої ним хвороби. При аналізі перебігу основного захворювання у хворих на хронічні запальні захворювання ВДШ в якості об’єктивного критерію було обрано число зареєстрованих рецидивів хвороби. З одного боку, оцінка проводилась за різницею у частоті загострень за період спостереження окремо в кожній групі до та після мукозальної вакцинації, з іншого – за кількістю хворих з різним числом рецидивів до та після прийому ОМ-85. В результаті не було виявлено суттєвих розбіжностей за кількістю загострень хронічних запальних захворювань ВДШ у пацієнтів усіх трьох груп до та після прийому ними ОМ-85.  Однак, якщо до вакцинації усі хворі 1-ї групи відмічали рецидиви хронічних запальних захворювань ВДШ протягом року, то після неї вони виявлялись лише у 9 осіб (p_EFT<0,01). Стала меншою і кількість загострень у окремих пацієнтів – в жодному випадку не спостерігалось ≥5 загострень.

Подібні зрушення мали місце і у обстежених 2-ї групи. Кількість хворих, що відмічали рецидиви основного захворювання після мукозальної вакцинації, зменшилась з 15 до 8 (p_EFT<0,01). При цьому, якщо до прийому ОМ-85 більшість хворих (10 з 15) мали на рік по 3-4 епізоди загострення основного захворювання, то після мукозальної вакцинації кількість таких пацієнтів зменшилась до 5. До того ж у жодного пацієнта не спостерігалось 5 і більше загострень на рік. Однак найбільш вагомі зрушення, обумовлені вакцинацією ОМ-85, відбувались у обстежених 3-ї групи, де кількість хворих з рецидивами хронічних запальних захворювань ВДШ впала на 2/3 – у 10 пацієнтів взагалі не спостерігалось загострень основного захворювання (p_EFT<0,001).

Таким чином, можна стверджувати, що мукозальна вакцинація хворих на хронічні запальні захворювання ВДШ сприяє покращенню перебігу у них основного захворювання навіть на тлі вакцинації від COVID-19 та перенесення цього захворювання.

В якості критерію спроможності обстеженого контингенту осіб протидіяти зовнішнім інфекційним чинникам було обрано частоту виявлення в них гострих респіраторних вірусних інфекцій до та після прийому ОМ-85. До того ж по відношенню до вірусних інфекцій призначення пацієнтам з хронічними запальними захворюваннями ВДШ мукозальної вакцини також виявило виражену захисну дію, незалежно від проведення ним вакцинації проти COVID-19 та перенесеного захворювання, обумовленого SARS-CoV-2.

Такий результат свідчить про збереження у цієї категорії пацієнтів певного функціонального резерву для протидії як негативним проявам їх основної хвороби, так і зовнішнім чинникам вірусного походження.

За результатами клінічних спостережень можна зробити висновок, що призначення хворим на хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, вакцинованим проти COVID-19, імунотропного препарату бактеріального походження ОМ-85 сприяє покращенню перебігу їх основного отоларингологічного захворювання і зменшенню кількості гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Ключові слова: верхні дихальні шляхи, хронічні запальні захворювання, SARS-CoV-2, COVID-19, гостра респіраторна вірусна інфекція, мукозальна вакцина ОМ-85.