тел. +38 (044) 483-12-82

№4(6) 2023

Eng

DOI 10.37219/2528-8253-2023-4-71

Петрук ЛГ, Крамаренко РП

ПОКАЗНИКИ ОТОАКУСТИЧНОЇ ЕМІСІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ПРИ ВИКОНАННІ НАВЧАЛЬНИХ СТРІЛЬБ НА ПОЛІГОНІ

Петрук Любов Григорівна
Одеський національний медичний університет
Кафедра військової медицини та медицини катастроф
Доцент кафедри
Доктор медичних наук
E-mail: lyubovpetruk0@gmail.com
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-1261-7054

Крамаренко Роман Петрович
Військово-медичний клінічний центр Південного регіону МО України, Одеса, Україна
Начальник клініки отоларингології
E-mail: romeoKP@ukr.net
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-2011-9434

Анотація

Відомо, що підготовка військовослужбовців до виконання службових обов’язків включає в себе навчання на полігонах, де виконуються стрільби з різного озброєння. Можливість вчасного виявлення підвищеної чутливості осіб до шумового навантаження, яке може бути підґрунтям для розвитку в подальшому ураження слухової системи під впливом звуків високої інтенсивності в умовах проведення бойових дій, дає змогу уникнути такого несприятливого розвитку подій.

Загальновизнаним об’єктивним методом для визначення стану рецепторного відділу слухового аналізатора є метод реєстрації отоакустичної емісії (ОАЕ), який знайшов широке застосування в різних скринінгових програмах

Мета роботи: визначити зміни у рецепторному відділі слухового аналізатора військовослужбовців за даними отоакустичної емісії при виконанні стрільб на полігоні

Матеріали і методи: проведене отоларингологічне обстеження 28 військовослужбовців, які відпрацьовували навички застосування стрілецького озброєння (автомат Калашникова без та з під ствольним гранатометом) в умовах полігону. Бійці були обстежені до проведення стрільб і безпосередньо після них. Обстеження ОАЕ проводили за допомогою приладів: імпедансометр-тимпанометр «Sentiero Desktop» PATH MEDICAL Gmbh (Німеччина), аудіометр Amplivox 270 (Великобританія).

Результати та їх обговорення: До проведення стрільб ОАЕ реєструвалася практично у всіх обстежуваних. Після виконання стрільб нами повторно було проведене дослідження ОАЕ у військовослужбовців ЗСУ. У 11 осіб (40,7%) ОАЕ після стрільб не реєструвалося. У 3 (11,1%) – реєструвалася відповідь нижчої інтенсивності, ніж до виконання стрілкового завдання. У 7 бійців (25,9%) амплітуда відповіді навпаки зросла. Зазначимо, що ці військовослужбовці після стрільб скаржилися на дзвін у вухах, відчуття закладеності, «вати» у вухах. Такі неприємні відчуття тривали 1-6 годин після стрільб. У всіх інших військовослужбовців ОАЕ реєструвалася приблизно на тому ж рівні, що і до виконання завдань. Звертає на себе увагу, що найбільш значущі зміни – підвищення або зниження – амплітуди відповіді ОАЕ ми реєстрували у досліджуваних осіб у ділянці 4-6 кГц, що відповідає базальній ділянці завитки. Зареєстрована у обстежуваних досить виразна зміна амплітуди відповіді ОАЕ на частоті 4 кГц може бути ознакою реакції рецептору в відповідній ділянці завитки на шумове навантаження, що проявляється підвищенням або пригніченням його активності, і можуть свідчити в тому числі про порушення адаптаційно-пристосувальних реакцій у відповідь на звуки високої інтенсивності.

Висновки:

  1. Проведені дослідження свідчать про важливість визначення ОАЕ на частоті продуктів спотворення у військовослужбовців, які виконують навчальні стрільби на полігоні, що сприяє своєчасному та об`єктивному виявленню можливих уражень рецепторних структур слухового аналізатора.
  2. Результати реєстрації DРОАЕ можуть бути використані для прогнозування можливого розвитку сенсоневральних порушень слуху при наявності несприятливих факторів при бойовій акутравмі. Методика може бути використана для скринінгового відбору або визначення придатності військовослужбовців для виконання обов’язків у певних родах військ (наприклад, артилерії)
  3. Зміна реактивності рецепторного відділу слухового аналізатора у вигляді підвищення або зниження амплітуди відповіді ОАЕ, особливо у зоні частот 4-6 кГц може слугувати об`єктивною ознакою несприятливого прогнозу щодо розвитку СНП при звуковому навантаження.

Ключові слова: отоакустична емісія, слуховий аналізатор, нейросенсорні порушення, акубаротравма.

Завантажити .PDF

Література

  1. Bockstael A, Keppler H, Dhooge I, D’haenens W, Maes L, et al. Effectiveness of hearing protector devices in impulse noise verified with transiently evoked and distortion product otoacoustic emissions. Int J Audiol. 2008 Mar;47(3):119-33. doi: 10.1080/14992020701704784.
  2. Butler BE, Purcell DW, Allen P. Contralateral inhibition of distortion product otoacoustic emissions in children with auditory processing disorders. Int J Audiol. 2011 Aug;50(8):530-9. doi: 10.3109/14992027.2011.582167.
  3. Girard SA, Picard M, Davis AC, Simard M, Larocque R, Leroux T, Turcotte F. Multiple work-related accidents: tracing the role of hearing status and noise exposure. Occup Environ Med. 2009 May;66(5):319-24. doi: 10.1136/oem.2007.037713.
  4. Hatzopoulos S, Ciorba A, Petruccelli J, Grasso D, Sliwa L, et al. Estimation of pure-tone thresholds in adults using extrapolated distortion product otoacoustic emission input/output-functions and auditory steady state responses. Int J Audiol. 2009;48(9):625-31. doi: 10.1080/14992020902998391.
  5. Lee HY, Kim D-K, Park Y-H, Cha WW, Kim GJ, Lee SH. Prognostic factors for profound sudden idiopathic sensorineural hearing loss: a multicenter retrospective study. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2017 Jan;274(1):143-149. doi: 10.1007/s00405-016-4276-y.
  6. Mathai JP, Mohammed H. Effect of hearing aid release time and presentation level on speech perception in noise in elderly individuals with hearing loss. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2017;274(2):671-677. doi: 10.1007/s00405-016-4282-0. 
  7. Job A, Raynal M, Kossowski M, Studler M, Ghernaouti C, Baffioni-Venturi A, et al. Otoacoustic detection of risk of early hearing loss in ears with normal audiograms: a 3-year follow-up study. Hear Res. 2009 May;251(1-2):10-6. doi: 10.1016/j.heares.2009.02.008.
  8. Konovalov ES. [Otoacoustic emission of the products of decomposition (DPOAE) in patients with extravasal compression of vertebral arteries]. Visnik problem biologii I medicini. 2013;2(3):167-169. [Article in Ukrainian].
  9. Mitchell TV, Maslin T. How vision matters for individuals with hearing loss. Int J Audiol. 2007 Sep;46(9):500-11. doi: 10.1080/14992020701383050.
  10. Serra A, Bardino R, Saccà CM, Micheloni GP. [Analysis of audiometric data as a contribution to the noise risk assessment]. G Ital Med Lav Ergon. 2011 Jul-Sep;33(3 Suppl):118-21. [Article in Italian].
  11. Shupak A, Zeidan R, Shemesh R. Otoacoustic emissions in the prediction of sudden sensorineural hearing loss outcome. Otol Neurotol. 2014 Dec;35(10):1691-7. doi: 10.1097/MAO.0000000000000627.
  12. Southall K, Jennings MB, Gagné JP. Factors that influence disclosure of hearing loss in the workplace. Int J Audiol. 2011 Oct;50(10):699-707. doi: 10.3109/14992027.2011.588963.
  13. Shydlovska TA, Petruk L.G. [Indicators of otoacoustic emission on frequency of products of distortions in persons, which have got acoustic trauma in the zone of anti-terroristic operation, with different degree of disorders in the hearing function]. Ukrainian journal of occupational health. 2018;56(3):43-54. [Article in Ukrainian]. https://doi.org/10.33573/ujoh2018.03.043.